Правий захисник «Руха» Олексій Сич поділився емоціями від дебютного виклику в збірну України.

– Попри велику дорогу, видно, що ви досі емоційно дуже піднесений. Це правда?

– Так, це правда. Адже попри те, коли мені подзвонили, в який час, я був готовий їхати в будь-який момент. Для мене це було несподіванкою. Я дуже радий, що зараз тут.

– Де ти був, коли тобі подзвонили?

– Лежав в ліжку з дружиною, дивилися серіал, мене набрав наш генеральний директор Ігор Михайлович Дедишин. Каже: «Я тебе вітаю». Я питаю: «З чим?». Він каже: «Тебе в збірну викликали». Я був дуже здивований і радісний. Тому це для мене був як новий етап.

– Ти одразу повірив, що це правда?

– Не одразу, звичайно, але коли почав тренер дзвонити, інші вітати, тоді я вже зрозумів, що це реально.

– Руки трусилися? Телефон кинув? Що робив?

– Як в Назаренка у мене телефон не впав, але руки трусилися. Вперше таке, нові емоції, це круто.

– Скільки їхав?

– Виїхав приблизно о 10.00 ранку. Зараз на годиннику 01.00 ночі. Дорога – це дрібниця, головне, що я тут.

– Як думаєш, як команда прийме? З ким першим будеш бачитися? З ким говорити?

– Тут більшість хлопців ті, яких я вже знаю по Олімпійській збірній, по U-21. Зрозуміло, що є старші хлопці, з якими я взагалі не знайомий. Особливо, з легіонерами. Цікаво буде познайомитись з ними, тому в передбаченні цього всього.

– Хто зі збірної з тих, з ким ти знайомий, написав тобі?

– Назаренко написав, Бражко. Ми з ними на звʼязку.

– Що хочеться від цього збору?

– Звичайно хочеться, щоб команда виграла ці дві гри. Це основне. І якщо буде можливість, то допомогти команді, – сказав Сич.

16 листопада Україна зіграє проти Грузії, а 19 числа – з Албанією. Календар команди тут.