Український футбол

В Україні пішла мода на призначення тренерів-новачків у клуби УПЛ.

Зокрема, в еліті українського футболу зараз тренують Віталій Пономарьов, Сергій Шищенко, Сергій Долганський, Ярослав Вишняк, Руслан Ротань, Олег Шандрук, Валерій Іващенко та Желько Любенович для яких їх нинішні клуби є першими на рівні УПЛ. Проте в нас вистачає безробітних тренерів, які мають успішний досвід роботи на цьому рівні. Тому ми вирішили скласти рейтинг топ-5 коучів, які могли б хоч зараз очолити когось з клубів УПЛ.

Юрій Гура

Екснаставник Олександрії перебуває без роботи із зими 2023 року, коли його на чолі “містян” змінив Руслан Ротань. Ще тоді ця зміна виглядала досить дивною, оскільки робота Гуру і близько не була провальною. Олександрія в першій половині сезону 2022/2023 йшла серед лідерів і навіть мала медальні перспективи, а що трапились після зміни тренерського штабу ми пам’ятаємо (падіння на 6 місце). 

Окрім того, гра Олександрії не була примітивною та досить привабливою не залежно від статусу суперника. І це попри те, що робота в Олександрії була для нині 47-річного коуча була першою на рівні УПЛ. До цього він 9 років поспіль по черзі тренував молодіжну та юнацьку команду Олександрії, а єдиним досвідом Гури на дорослому рівні була робота в УкрАгроКомі, який він вивів у Першу лігу в сезоні 2012/2013, де команда зайняла 8 місце після чого була об’єднано з ПФК Олександрія, в результаті чого утворився нинішній ФК Олександрія.

Тому було б цікаво глянути на Юрія Володимировича в умовному Колосі, де є стабільність та можна будувати команду для вирішення високих завдань. Здається, він ще і близько не сказав свого останнього слова в еліті українського футболу.

Юрій Вірт

Нині Юрій Миколайович добре проявляє себе в ролі експерта на UPL.TV, але чомусь, здається, що колишній наставник Вереса ще може повернутись до тренерської роботи. Тим більше, що час від часу з’являються чутки про зацікавленість в ньому клубів з різних дивізіонів українського футболу. Серед останніх була ЮКСА, а ще раніше писали про черкаський ЛНЗ.

Те, що Віртом цікавляться клуби з різних ліг взагалі не виглядає дивно, оскільки він з Вересом пройшов за 2 роки шлях від Другої ліги до УПЛ та зберіг прописку з “вовками” в еліті, маючи не найвищий бюджет. Це був другий прихід нині 49-річного тренера в рівненський клуб, де він працював з 2019 по 2023 роки, а під час першої каденції в сезоні 2016/2017 Юрій Миколайович ледь не вивів “червоно-чорних” в єврокубки, але був звільнений по ходу сезону. 

Загалом було б цікаво подивитись на Вірта в клубі, де є більші фінансові можливості ніж у Вересі, який має один з найменших бюджетів в лізі. Зокрема, хотілося б глянути, чи зможе він побудувати щось цікавіше ніж це було у Рівному, де він давав результат з мінімальними можливостями й з досить простим стилем гри заточеним на здобуття очок.

Володимир Шаран

З листопада 2023 року 52-річний коуч перебуває у творчій відпустці. Саме тоді він за обопільною згодою сторін покинув Минай, де невдало розпочав цей сезон, здобувши на чолі команди лише 6 балів в 14 турах. Проте в попередній кампанії закарпатці на чолі з Шараном зайняли 8 місце в турнірній таблиці. Раніше ж Володимир Богданович мав 2 приходи до Олександрії, у якій спочатку працював у 2010-2011 рр., коли “містяни” ще грали в Першій лізі. Потім він повернувся в Олександрію перед стартом сезону 2012/2013 та працював там до завершення кампанії 2020/2021. За цей час команда з не найбільшими фінансовими можливостями пройшла шлях від команди Першої ліги до бронзового призера УПЛ та учасника групового етапу Ліги Європи.

Загалом Шаран зарекомендував себе, як тренер, яким не будує якусь складну та видовищну гру, але при цьому стабільно дає результат в умовах обмежених кадрових можливостей. Тому не здивуємось, якщо з часом Володимир Богданович очолить когось з борців за виживання в УПЛ.

Роман Санжар

Зараз 44-річний тренер наставник перебуває в Австралії, де тренує дітей. Проте він говорив, що був би не проти повернутись в український футбол, якщо буде вигідна пропозиція. З його навичками це цілком може статись, оскільки Роман Миколайович, за 5 років у донецькому клубі продемонстрував, що може давати результат в дуже складних умовах. Під його керівництвом “олімпійці” пройшли шлях із Першої ліги до участі у кваліфікації єврокубків. І це при тому, що клуб з 2014 року змушений був кочувати різними містами України, а склад команди змінювався ледь не кожні пів року.

При цьому всьому гра Олімпіка була досить симпатичною. Тому було б цікаво глянути на Санжара в клубі, де він матиме стабільний склад та можливість удосконалювати свою гру, а не будувати щось нове кожні пів року.

 Руслан Костишин

З квітня 2023 року 47-річний тренер перебуває без роботи. До цього ж він працював у Казахстані, де у 2022 році (в Казахстані грають за системою весна-осінь) його Аксу в дебютному сезоні в еліті зайняв 6 місце, але старт наступної кампанії у команди не задався і Костишина звільнили. В Україні ж Руслан Володимирович відомий своєю роботою в Колосі, де завершив кар’єру футболіста та став тренером, очоливши команду в лютому 2014 року. Під його керівництвом ковалівці подолали шлях від чемпіонату київської області до єврокубків, вийшовши в них двічі поспіль та вилітаючи у кваліфікаціях. Саме після другого такого випадку в сезоні 2021/2022 Костишин і покинув клуб, оскільки й в чемпіонаті в команди не задався старт сезону.

Якщо ж говорити про стиль команд Руслана Володимировича, то його Колос був бойовою командою, яка не демонструвала чогось видатного, але завдяки силовому футболу набирала свої очки. Тому для когось з середняків/аутсайдерів УПЛ Костишин може бути непоганим варіантом на пост головного тренера, оскільки він вже показав, що може давати результат з обмеженим складом.