Український футбол

Атлетік у фінальному матчі за Кубок Іспанії-2024 здолав Мальорку.

Атлетік 24 рази завойовував Кубок Іспанії, однак востаннє тріумфувати вдалося у далекому 1984 році. З того часу Більбао програв шість фіналів Кубка поспіль, встановивши рекорд турніру – причому в 2021-му “леви” програли два фінали за два тижні. А ще можна згадати фіаско у фіналі Ліги Європи-2012.

Словом, за клубом закріпився статус патологічного лузера у матчах за трофей. Втім, історія продовжує надавати шанси баскам – у 2024 році задля перемоги в Кубку треба було переграти скромну Мальорку. Так, балеарці пройшли на своєму шляху Жирону й Реал Сосьєдад (не без скандалу), однак фаворит був очевидний.

Відповідальність тиснула на команди, тож дебютного моменту довелося чекати до 16-ї хвилини. Його створив Атлетік – це опорник Руїс де Галаррета бахнув з відскоку метрів з 23-х. Агірресабала парирував!

Мальорка відповіла на 19-й, скориставшись обрізкою Ніко Вільямса. Мурікі протягнув м’яч до лінії півкола й завдав удару під поперечку, однак Агірресабала перевів на кутовий. Він завершився ще одним корнером – і ось тут острів’яни тріумфували.

Гонсалвес прийняв подачу на лінії штрафного й пробив з лету, удар накрили, а Копете з добивання пробив у Агірресабалу. Підбирання знову залишилось за Мальоркою. Раільйо підхопив м’яч і скинув його Дані Родрігесу, після чого стався удар метрів з 18-ти у праву дев’ятку – Агірресабала майже не бачив його. 0:1!

Атлетік швидко повернув контроль над грою, не відпускаючи його до самого свистка на перерву. Що найбільш важливо, підопічні Ернесто Вальверде створювали моменти. Зокрема, на 31-й хвилині Гурусета прийняв скидку й бахнув з меж штрафного під ближню стійку – Грейф не спав.

А на 39-й хвилині Вільямс навіть забив гол! Ніко обігрався з Берчіче та пробив з лівого кута воротарського, але рахунок не змінився – офсайд.

Мальорка огризнулася двома стандартами, один із яких завершився пострілом Копете метрів з 10-ти. Берчіче в останню мить накрив його.

Атлетік відповів значно гостріше: на 1-й компенсованій Вільямс вискочив віч-на-віч з Грейфом, пробивши з меж воротарського – м’яч влучив у зовнішній бік сітки! Ну а ще через хвилину Гурусета двічі стріляв з лінії півкола, спрямувавши м’яч повз лівий нижній.

У підсумку, відпочивати команди відправились за переможного для Мальорки рахунку. Для басків це був дуже тривожний дзвіночок. Починаючи з 1956 року, тільки одна команда тріумфувала в Кубка, пропустивши у фіналі першою – це був Атлетіко у 2013-му. Балеарці ж згадували про 2003-й рік, коли вдалося виграти свій останній Кубок.

А всього за дві хвилини по перерві Мальорка могла забивати вдруге! Мурікі поставив корпус в центрі й запустив передачу на хід Ларіну. Вівіан мав фору, але під тиском Кайла втратив м’яч – канадець же пробив метрів з 15-ти у правий кут. Агірресабала врятував Атлетік!

Не забиваєш ти – забивають тобі. Баски підтвердили це правило на 51-й хвилині. Ніко Вільямс обрізався у центрі й сам виправився, відібравши його. А потім стався шикарний розрізний пас на лівий край карного майданчика, куди вривався Сансет. Ойхан обвідним ударом переграв Грейфа. 1:1!

Щастя “левів” могло розвіятись вже через дві хвилини, коли Мурікі дістав діагональ і пробив головою з нульового кута. М’яч по високій дузі вилітав за межі поля, однак несподівано пірнув у дальній кут голкіпера гол – і влучив у стійку! На жаль, цей момент став одним із останніх у основний час.

Після цього пригадується тільки контратака Атлетіка 2-в-1, яку запоров Сансет, а також простріл Ніко вздовж лінії воротарського (ніхто не замкнув).

Крім того, на 77-й з лінії штрафного непогано стріляв Берчіче. М’яч летів у правий нижній, однак Грейф спокійно взяв його. В цілому ж, команди налаштувались на овертайми.

Мальорка забула про контргру, за що ледь не прилетіло болісне покарання. Атлетік на 4-й компенсованій мав виривати перемогу зусиллями Вівіана – центрбек хитнув форварда Мурікі перед чужим штрафним (оцініть красу моменту) і несподівано зарядив під поперечку. Грейф врятував балеарців!

Зрештою, свисток арбітра відправив команди в овертайми. У першому з них вболівальники побачили всього один момент – це Муньяїн пробивав зі стандарту повз ліву стійку. У другому ж стався розмін гольовими моментами. Атлетік міг забивати на 112-й хвилині внаслідок прострілу Де Маркоса, а Ніко Вільямс замикав метрів з чотирьох. І не влучив по воротах!

Мальорка миттєво могла покарати за марнотратство. Мурікі з перебинтованою головою пішов на подачу у воротарський майданчик, пробивши головою у дальній нижній кут. Агірресабала врятував басків! Цей момент став останнім.

Після цього почалася серія пенальті. Тренери по-різному налаштовували команди. Хав’єр Агірре зібрався з хлопцями й щось весело скандував, зарядивши підопічних позитивом. Колектив Ернесто Вальверде, своєю чергою, був серйозним – баскам було не до жартів.

Підхід “левів” спрацював. Мальорка реалізувала перший удар (Мурікі не схибив), але подальші постріли провалили (Агірресабала парирував спробу Морланеса, а Радоньїч бахнув у космос). Атлетіко ж стріляв чітко, навіть якщо нога “їхала” при ударі. Зрештою, Беренгер поставив крапку – 4:2 у серії пенальті.

Атлетік Більбао виграв Кубок Іспанії вперше з 1984 року! Лише після цього посмішка з’явилась і на обличчі Ернесто Вальверде.