Український футбол

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився очікуваннями від матчу проти Ісландії у фіналі плей-оф відбору Євро-2024.

– Попереду в нас Ісландія. Чи ти сам уже приглядався до цієї команди?

– У нас була теорія з приводу Ісландії, тому ми розібрали суперника. Головний тренер нам дав настанову, як ми будемо грати проти них.

– У Малиновського є одноклубник, який забив три голи Ізраїлю. Може, Руслан щось розповідав про цього хлопця?

– Ну, ми й самі бачили. Малиновський багато не розказував, ми й самі бачили, що дуже хороший гравець. Видно, що є у цього нападника клас. Він може сам зробити момент з нічого. Тому треба пильнувати за ним.

– Як проти нього грати? Чи це краще наперед не казати?

– Як мені вам пояснити? Добре грати.

– Не давати йому дихнути?

– Можна так сказати.

– Наскільки Ісландія сильніша за Боснію?

– Це зовсім різні суперники. Вони були в одній групі. У першій грі Боснія 3:0 виграла, у другій 1:1. Але це зовсім різні суперники.

Зараз ми граємо номінально вдома, трошки легше буде, ніж у Боснії. Десь важче, десь легше буде в цьому матчі, тому нічого не можу сказати, хто краще з них, хто слабкіше.

– А в чому сила цієї команди?

– По-перше, те, що вони грають за однією тактикою дуже багато матчів поспіль, вони зіграні. На одну гру може будь-яка команда зібратися, якщо вони знають, як виконувати всі свої настанови, як протистояти нам. Дуже важко проти таких команд грати.

– У нас трохи неприємні спогади про матчі з ними. Хлопці, які брали участь у тих матчах, є у нас в команді. Згадували ті матчі чи немає сенсу говорити про те, що було достатньо давно?

– Думаю, що немає сенсу говорити. Різні команди, різні футболісти. Майже всі склади змінилися. Це зовсім різні команди, можна так сказати.

– Плей-оф – це такий певний рівень відповідальності, дуже непрості ігри. З чим можна порівняти саме такий плей-оф?

– Це, мабуть, фінал кубка якийсь. Я вважаю, що вихід на чемпіонат Європи – це, можна сказати, такий міні-кубок ти виграв. Це кубкова гра. Кубкові ігри завжди важко грати.

– Попередній такий фінал у був в Уельсі. Якщо порівняти хвилювання тоді та зараз – це те ж саме чи якось ми вже загартувалися?

– Не знаю, не можу сказати, більше хвилювання чи менше. Але тоді було хвилювання, тому що це був мій перший плей-оф за збірну.

– Ти вже більш досвідчений у цьому сенсі.

– Трошки старше став.

– Після Боснії, де в нас не все складалося, які головні висновки нам треба зробити?

– Не можу вам сказати. Напевно, Сергій Станіславович на все відповість. Моя задача як футболіста – виконувати його установку. Не буду розказувати, що краще зробити, бо це трошки дизреспект буде для мене, до моїх товаришів по команді.

– Але все ж таки те, що можемо констатувати, що аналіз помилок був, і Ребров вказав на те, що треба змінити?

– Звісно. Всі розуміють, що ми зіграли не так, як було треба. Так, ми виграли, і переможців не судять, але завжди є помилки, тим паче в цій грі, яку ми зіграли. Розібрали помилки, йдемо далі в фінал

– У грі з боснійцями ти не так часто, як ми звикли, підключався до атак. Така була вказівка?

– Я вже на прямому ефірі казав Владі Зінченко, що от бачите, ви розумієтеся в футболі. У кожному матчі в мене різні задачі, так як і в усіх футболістів нашій команді.

Ми підлаштовуємося під команду та розбираємо, як краще зіграти, наприклад, мені як лівому захиснику, або Мудрику як лівому півзахиснику. Тому трошки функції деколи міняються.

– Який настрій у команді?

– Концентрація. Я сьогодні помітив на тренуванні те, що концентрація.

– Відчуваєш, що кожен з хлопців хоче потрапити у стартовий склад?

– Звісно. Бо тут велика мотивація потрапити в збірну, а потім ще в основний склад. Тому у всіх мотивація, але всі ставляться один до одного з повагою і всі відпрацьовують на максимумі, але без підніжок, можна так сказати, – сказав Миколенко.

Матч Україна – Ісландія відбудеться сьогодні, 26 березня, у польському Вроцлаві. Початок о 21.45.