Український футбол

Власник друголігівської “Кудрівки” Роман Солодаренко розповів, які питання обговорювалися на зустрічі представників клубів ПФЛ із новим президентом УАФ Андрієм Шевченком.

– Насамперед хочу подякувати за цю зустріч. Бо найважливіші питання, які цікавили президентів клубів і Першої ліги, і Другої, якраз були розкриті на цих зборах. Друге — нагальні проблеми, які були озвучені, мали певні рішення, щоби український футбол рухався вперед.

Оскільки такі проблеми, як суддівство, не давали повноцінного руху, заважали весь час. Говорю про себе, свою команду. Ми почули ті речі, які, сподіваємось, буде втілено. І не буде того, що раніше – не зовсім об’єктивних суддівських рішень, які призводили до втрат. Як у нашому випадку, наступного етапу Кубка України. Тому що “Маріуполь” ми повністю переграли, але дві помилки, коли за гроші суддя позбавив нас наступного етапу та можливості рухатися далі. Ці питання були поставлені сьогодні на зборах, ми отримали відповіді. Я особисто задоволений цією зустріччю.

Чим більше приділятимуть увагу президентам клубів… Тому що саме президенти вкладають кошти у футбол, в інфраструктуру, у футболістів, у зарплати тощо. Тоді будуть кроки тільки вперед у розвитку нашого як дитячого, так і дорослого футболу.

– Які ще проблеми обговорювалися, окрім суддівства?

– Обговорювалися питання єдиної бази обміну футболістів. Це теж важливо, тому що це одна з тих проблем, що існувала між УАФ та ПФЛ. Це до питань, які не вдавалося вирішити. Але найголовніше, звичайно, проблему мобілізації було порушено. Те, що футболісти постійно на колесах, весь час у русі, збори, тренувальний процес. А переміщення призводять до отримання повісток. На жаль, ця проблема не вирішувалася.

Я до кінця так і не зрозумів, хто наклав табу. Це дуже проблематично. Тому що футболісти – це люди, які сьогодні працюють та переміщаються різними регіонами. А це наразі ускладнилося. І як з цим бути далі – мені важко сказати.

Хоча б для людей, які мають професійні контракти, можна отримати бронювання на період воєнного стану. Але це питання залишилося невирішеним. У мене два футболісти їхали підписувати контракт – отримали повістки. Футболісти величезну надію покладають на президентів клубів, що вони якось їх захищатимуть. Але як це робити – поки що не розуміємо і не знаємо. Якщо під час чемпіонату, наприклад, 2-3 основних гравців заберуть, то як тоді команді грати. Ми вкладаємо кошти у тренувальні процеси та все інше – минає півроку, і футболістів забрали. Що далі?

Ми ж граємо також не просто заради власного задоволення, а для вболівальників, для перемог, для вирішення турнірних завдань, для підняття по лігах. Але як можемо вирішувати завдання, якщо нам не буде ким вирішувати ці питання. Тому такі питання порушувалися.

Але то була конструктивна зустріч. Недовготривала, але чітко питання-відповідь. Абсолютно була такою дружньою та приємною. Усі футбольні люди одне одного зрозуміли.