Український футбол

Новачок “Полісся” Денис Ндукве розповів пресслужбі, за що найбільше переживав перед зборами з “Вовками”, чи продемонстрував свій максимум, а також розповів, за яку збірну хоче грати – України чи Нігерії.

– Вітаємо тебе у Поліссі і давай знайомитися.

– Мене звати Денис Ндукве. Я прийшов з команди “Звягель”, яка грає у Другій лізі.

– У тебе таке цікаве прізвище. Твоя мама українка?

– Мама – українка, а батько з Нігерії.

– Люди, які стежать за “Звягелем”, за тим, як ти граєш, дають багато компліментів, кажуть, що ти там топ, зірка.

– Дуже приємно насправді чути, коли про мене так кажуть. Дуже приємно. Я вважаю, зі сторони видніше.

– Скільки матчів зіграв і скільки голів ти забив, що люди вважають, що ти топ?

– Відіграв я 19 матчів, забив 16 голів та 5 асистів, але чомусь пишуть, що два. Не знаю, чому так пишуть. Але я багато працював, щоб досягти такого рівня.

– Багато працював – розшифруй.

– Відпрацьовував з м’ячем, бігав – це корисно.

– Тобто ти працюєш ще поза цим основним тренуванням, ти ще допрацьовуєш сам?

– Допрацьовую.

– А чому – тобі не вистачає навантажень під час тренувань?

– Вистачає, але для себе. Дуже хочеться, приємно забивати.

– З якими настановами тебе відряджав до “Полісся” твій наставник – Сергій Шищенко.

– Бажав успіху, щоб я не хвилювався. Показав хлопцям, як я вмію.

– А ти хвилювався – чесно зізнайся?

– Спочатку так, хвилювався, а потім хлопці прийняли добре і як в своїй тарілці.

– А за щось найбільше хвилювався – було таке?

– Я розумів, що команда топ-рівня. Я зі “Звягеля” – в топ-команду потрапляю.

– Як ти думаєш, ти проявив себе? Показав свій максимум, що ти міг показати? Як здається?

– Ні, не максимум показав, я вважаю. Можу набагато більше зробити і я це зроблю.

– Але вже в офіційних матчах?

– Так.

– Але тобі доведеться грати в елітарному дивізіоні? Ноги тремтять, коліна тремтять?

– Дуже хочеться зіграти вже першу гру, дебютувати і забити свій перший дебютний гол за Полісся.

– Але УПЛ – це рівень зовсім інший, аніж Друга ліга?

– Я розумію, але я над цим працюю, щоб бути кращим в УПЛ.

– Ти вже морально налаштований штурмувати УПЛ?

– Так, налаштований. Дуже хочу, дуже хочу зіграти.

– Як ти думаєш, що там буде найскладніше?

– Я вважаю, що буде найскладніше – це швидкість, адаптуватися до швидкості гри. Дуже швидко думають на полі.

– А якось можна натренувати футбольний інтелект?

– Так, звісно, можна, чому ні.

– Як ти починав грати у футбол, хто тебе привів у футбол, хто прищепив любов до футболу?

– Це брат старший, привів мене в чотири роки до себе на тренування. Я спостерігав, як вони тренуються і з того моменту я почав займатися футболом.

– А твій старший брат – футболіст якого рівня?

– Колишній футболіст.

– А де він грав?

– Грав у Геліосі.

– Як його звати?

– Джон Ндукве.

– Ти перевершив свого брата?

– Я вважаю, так.

– А що він з цього приводу думає і каже?

– Він каже, так.

– Хто твій футбольний кумир у дитинстві і можливо хтось зараз є. Чи в дитинстві хтось був один, а зараз хтось інший?

– В дитинстві був кумир Кріштіану Роналду.

– Кріштіану Роналду?

– А тепер Кіліан Мбаппе.

– Поясни, чому тоді той був, а тепер – цей?

– В дитинстві Кріштіану Роналду активний – чік-чік.

– Так він і зараз такий?

– Вік у нього вже. Більше почав подобатися Кіліан Мбаппе.

– А ти схожий на Кіліана Мбаппе на футбольному полі?

– Не можу нічого сказати, це видніше фанатам.

– А на кого б ти хотів бути схожим?

– На самого себе.

– Розкажи у яких командах ти грав?

Металіст 1925, Краматорськ, Чайка, Звягель і от зараз Полісся.

– Як ти пояснюєш, чому так багато команд досить? Чи це небагато, навпаки?

– Я вважаю, що це небагато.

– Чим ти особливо пишаєшся за свою кар’єру. Чи є щось таке, що ти дивишся на це і кажеш – я молодець?

– Я пишаюсь тим, що в мене були труднощі, коли почалася війна, півроку не було футболу, я коли побачив, що “1925” собираються, то зателефонував їм, а вони сказали, щоб я шукав собі іншу команду. І на той час мені набрав другий агент і запропонував поїхати в Чайку. Я погодився і коли потрапив в Чайку я для себе сам рішив, що в 24 році хочу потрапити до УПЛ. Мені подобається те, що я сказав – я зробив. Я цим пишаюсь.

– Почалася війна, ти зачепив цю тему – ти в Харкові на той момент був?

– Так, на Салтовці я живу.

– Опиши свій ранок 24 лютого?

– О 5 ранку прокинувся від вибухів. Виглянув у вікно і побачив там дим йшов і ми с батьками сразу зрозуміли, що все почалось. Почалася війна. Були там деякий час і потім я батьків відправив до Франції до брата старшого і там вони вже два роки десь, а сам я залишився в Україні, блукав сам.

– Ти кажеш блукав сам, а я знаю, що ти одружений?

– Дуже кумедна історія.

– Розкажи.

– Блукав сам, коли я батьків відправив, лишився у Львові, був у друга свого і мене позвав другий друг, щоб я у нього там жив – я приїхав до нього в Олександрівку і півроку десь прожив там. Перший день, коли я туди приїхав я йшов по вулиці і зустрів свою жінку – вирішив підійти і познайомитися і ось так закрутилось.

– Від моменту, коли ви познайомилися, до моменту, коли ви одружилися скільки пройшло часу?

– Напевне менше року.

– Ну, а зараз вас не двоє, а вас троє.

– Ще булочка наша маленькая. Звати її Мілаша.

– Скільки їй?

– 5 місяців.

– Якщо брати загалом – про що ти мрієш? Виграти у футболі що? Щоб наприкінці своєї кар’єри ти сказав, що моя кар’єра вдалася?

– Ну, в даний час з “Поліссям” виграти кубок України, потім, щоб ми були призерами України в УПЛ – а надалі у мене дуже грандіозні плани.

– Розкажеш?

– Хочу, щоб лишились в таємниці.

– Вони аж настільки грандіозні? Давай я буду припускати – кубок Ліги Чемпіонів?

– Хотілось би.

– Чемпіонат Європи?

– Спочатку би хотілося чемпіонат Європи виграти.

– Поставлю таке цікаве питання. За які збірні ти маєш право виступати?

– Бажання грати за збірну України, а так можу грати за збірну Нігерії.

– Нігерії, так?

– Так.

– Якщо серйозно, то ти реально бачиш себе у збірній України?

– Так, бачу, сподіваюсь, принаймні надіюсь, що 2-3 роки і я буду там уже.

– Ти ж бачив, що помічник головного тренера збірної України Сергія Реброва – Вісенте Гомес був на двох точно поєдинках “Полісся”

– Бачив.

– Мотивації додавалося?

– Звісно.

– Давай розкажемо людям, які у тебе таланти є окрім футболу. Що ти вмієш так класно і добре робити, як забивати голи?

– То тільки вдома. Співаю в душі непогано, жінка говорить.

– Голосно?

– Голосно.

– Що співаєш?

– Придумую тексти про жінку, вигадую.

– А, то ти навіть складаєш. Ти вірші пишеш, чи тільки в душі пісні?

– Тільки в душі.

– Що ще потрібно знати уболівальникам про тебе?

– Я вважаю, що вболівальники знають більше про мене, чим я сам.

– Що такого ти прочитав про себе, що не знав?

– Мені так здається, що вони знають більше. Пишуть мені.

– Тобі пишуть в інстаграм чи куди?

– В Інстаграм.

-А що пишуть?

В основному – підтримують, я дуже їм вдячний, що вони мене підтримують. Мені набагато легше, коли мене підтримують.