Український футбол

Новачок “Полісся”, бразильський півзахисник Таллес Маседо Толедо Коста розповів про свій перехід у житомирський клуб.

– Вітаємо тебе в “Поліссі”. Хочеться почути твої перші враження від перебування в команді, які вони?

– Величезне спасибі. Я неймовірно вдячний всім за те, як мене прийняли у команді. При чому це стосується не лише гравців, а й персоналу і всіх, хто працює у клубі. Перші враження — неймовірні. Я хотів би відзначити, що “Полісся” — дуже цікавий проєкт. А ще мене вразила якість та професіоналізм гравців. Так що враження — лише найкращі.

– З ким ти спілкуєшся найбільше?

– З багатьма ми вже потоваришували. Наприклад, зі Славою (Танковським), з Борею (Крушинським), з Філом (Пилипом Будківським). З іншими — теж. Той-таки капітан. Але мені поки складно вимовити імена та прізвища багатьох. Я боюсь помилитися. Звісно, добре спілкуємося з бразильцями. Вони мені все пояснюють і я вже краще розумію, чого хоче тренер. Ось це все і пришвидшує мій процес адаптації.

– Чи пришвидшить процес твоєї адаптації вивчення української мови?

– Абсолютно згоден. Ви знаєте, перед тим, як їхати сюди, я почав вивчати слова найбільшого вжитку. Як от: “Добрий ранок”, “добрий день”, “на добраніч”, “дякую”! З кожним днем у моєму словниковому запасі з’являються нові. Особливо це стосується футбольного лексикону. Я можу вас запевнити: з кожним днем моя українська стає все краще.

– Ти — вихованець “Сан-Паулу” і ми знаємо, що цей клуб пропонував тобі продовжити контракт, але ти сказав — ні, хочу в “Полісся”. Чи так це було?

– Все так і було. “Сан-Паулу” пропонував продовжити угоду. Ми з керівництвом клубу вислухали один одного — я взяв час на роздуми. Але після того, як мій агент розповів про “Полісся”, про те, з якою турботою, бажанням та амбіціями цей проєкт веде президент клубу — я вирішив, що саме це і є найкраще продовження моєї кар’єри. Тут я можу розвиватися і зростати, як гравець. Звісно, не в останню чергу я думав і про нагороди й титули.

– Чи щось ти чув до цього про “Полісся”, про клуб, і якщо ні, то очевидно що ти почав гуглити: що тебе найбільше вразило, коли ти вже прочитав якісь новини про “Полісся”?

– Справді так і було. Я почав шукати інформацію в інтернеті і одразу дізнався, що клуб швидко розвивається. Щосезону, відтоді як його очолив президент, клуб робив крок вгору. Як от вихід в УПЛ. І найголовніше — я бачу динаміку розвитку. Також мені дуже допомогла розмова з вихованцем “Сан-Паулу” Рафіньєю — ви його всі добре знаєте. Він контактує з бразильцями, які грали в Україні. Так от, коли я до нього звернувся за порадою — у нього просто загорілися очі. Він перепитав: “Полісся”? А потім сказав: навіть не думай — ти маєш туди йти. У тебе там все буде добре, бо я чув про цей клуб лише хороше. І знаєте, ця розмова мала вагомий вплив на моє остаточне рішення.

– Ну, напевне ж, ти передивився ще якісь огляди, хотілося глянути, як грає команда. Які враження справила, те що ти побачив. І дай характеристику гри команди.

– Коли передивився перші матчі, я побачив, що команда вміє грати з м’ячем, не любить з ним розлучатися. Перемагає за рахунок своїх сильних якостей. Але разом з тим я побачив професіоналів і в оборонній ланці. Команда знає, коли збільшити темп гри, коли ним варіювати, може вибігти у контратаку. Найяскравіший епізод, коли команда витягувала суперника на один фланг, а Бені втікав по своєму флангу — його і так не наздогнати, а коли цей прийом ще й відпрацьований — то взагалі. Словом, з усіх точок зору — на перший план виходять якість, збалансованість та професіоналізм, – сказав гравець.