Український футбол

Захисник Тростянця Віталій Полянський розповів про перші тижні повномасштабної війни та проблеми команд із Сумської області у зв’язку з близькістю до кордону.

Три тижні жили в готелі, поки не дали зелений коридор. Керівництво просило нас не виходити на вулицю. Їжу та воду нам привозили під двері. Коли повідключали світло та воду, ми всі остаточно переконалися в «братній» любові Росії. Місцеві жителі нам дуже допомагали, знаючи, що команда фактично замкнута в готелі.

Побоювалися, щоб не прилетіло в готель, де ми проживали. Бачили військових з автоматами, багато техніки. Керівництво тримало зв’язок і запевняло, що десь скоро повинні дати зелений коридор мирним мешканцям

Точної цифри не назву, але тренерський штаб звертався до мене, щоб поцікавився в знайомих гравців, хто міг би нам допомогти. Намагався своїм прикладом довести, що тут все функціонує, прильотів немає. Сирени? Так їх по всій Україні можна почути.

За 4 місяці, поки тут мешкаю, загрози життю на собі не відчув. Місто оговталося після окупації, бізнес функціонує, комунальні служби. Ніхто не знає, що буде завтра. Далі будемо бачити.