Український футбол

12 грудня рівненський «Верес» звільнив наставника Сергія Лавриненка.

Того ж дня керівництво клубу призначило нового головного тренера – 40–річного фахівця Олега Шандрука.

У розмові з кореспондентом Sport.ua новий головний тренер рівнян Олег Шандрук розповів, які завдання йому доведеться вирішувати наступної весни:

– Оригінальним не буду, коли скажу, що головне – зберегти «прописку» в еліті українського футболу. Навіть якщо не пощастить уникнути стикових поєдинків з одним з лідерів Першої ліги.

– Наступного дня після свого звільнення Сергій Лавриненко зазначав, що для нього відставка стала несподіваною. А що Ви скажете про своє призначення?

– В мене ситуація була більш прогнозованою. По-перше, мені вже доводилося в сезоні 2018–2019 років очолювати «Верес», по-друге, цього сезону опікав молодіжний склад (U–19) і водночас був директором клубної Академії. Кілька моїх підопічних з «дубля» встигли навіть дебютувати в основній команді. Як бачите, я не був у «Вересі» сторонньою людиною, знав, яких поглядів дотримується клубне керівництво в розвитку футбольної інфраструктури.

– Вас затвердили на посаді головного тренера на засіданні наглядової ради НК «Верес», але, мабуть, перед цим у Вас була розмова з президентом клубу Іваном Надєїним?

– Звісно, після обміну думками Іван Олексійович запитав, чи готовий я до цього виклику? Я зрозумів, що в «Вересі» на мене розраховують, що мені дають шанс. А я завжди дорожив довірою й тепер слід зробити все, щоб не підвести.

– До речі, чому Вам запропонували підписати 1,5-річний контракт?

– Я вважаю, що для відносно молодого фахівця це – оптимальний варіант. Коли доведу, що чужого місця не займаю, то угоду буде пролонговано. Жодних проблем.

– На Вашу думку, чому Сергію Лавриненку не вдалося досягти успіхів з «Вересом»?

– Йому було дуже складно працювати після, без перебільшення, легендарного тренера в історії «Вереса» Юрія Вірта, якого вболівальники дуже любили. Все ж, саме під його керівництвом «Верес» пробився в УПЛ, потім врятував від вильоту. Тож кожне рішення Лавриненка вболівальники порівнювали з тим, як раніше вчиняв у схожій ситуації Вірт. Повірте, такий психологічний тиск витримати було нелегко, особливо, коли врахувати, що практично зі старту «Верес» опинився серед аутсайдерів.

З мого боку було б некоректно коментувати, чому під орудою Лавриненка «Верес» частіше розчаровував, хоча в селекційній роботі йому йшли назустріч. Можливо, гірше від очікуваного зіграли ті футболісти, яких він запрошував, все ж, щось конкретніше з цього приводу можна було сказати, коли володіти інформацією з середини колективу. Я вважаю, що Лавриненко – грамотний тренер й він дуже хотів, аби «Верес» тільки перемагав.

– Вище ви зазначали, що вже перебували біля керма «Вереса». Чим запам’ятався той період?

– Рівняни виступали в Другій лізі, мені раніше не доводилося працювати на такому рівні. Передусім, це був неабиякий досвід. І десь була й моя заслуга в тому, що коли після мене «Верес» очолив Юрій Вірт, то рівняни швидко пройшли шлях до клубу УПЛ.

– Свого часу Ви були відомим футболістом, хто із тренерів зіграв помітну роль у Вашому становленні?

– В «Шахтарі–2» – Микола Федоренко, в київському «Арсеналі» – Олександр Заваров, в одеському «Чорноморці» – Віталій Шевченко і Семен Альтман. Мабуть, це завдяки їм я вирішив, що також буду тренером. Спасибі.

– Ви себе реалізували в ролі футболіста?

– Гріх нарікати. Єдиний неприємний спогад хіба те, що довелося повісити бутси на цвях через травму в 30–річному віці. Тоді захищав кольори луцької «Волині».

– А вже коли стали тренером, то який футбол вам до вподоби, роботою якого наставника захоплюєтесь?

– Хочу, щоб моя команда грала в футбол, де багато вертикальних передач, щоб була інтенсивність, щоб бачив в очах підопічних вогонь і пристрасть.

Що ж до тренера, якому симпатизую, то це іспанець Унаї Емері. Він не боїться викликів і де б не працював, завжди добивався великих звитяг.

– Ви повернулися до керма «Вереса» в тривожний для нього час, ба більше, робота кризового менеджера далеко не всім до снаги.

– Я дуже хочу, аби «Верес» якомога швидше залишив зону вильоту. Сподіваюся, що ті футболісти, які гратимуть під моїм керівництвом, а я не приховую, що без кадрових пертурбацій не обійдеться, демонструватимуть агресивний стиль, заточеність на атаку й це обов’язково принесе вагомі дивіденди. Повірте, це не порожні слова.

– Тоді наостанок, яке у вас гасло в житті?

– Бути завжди мотивованим, – розповів Шандрук.