Український футбол

Захисник «Динамо» Владислав Дубінчак поділився враженнями від поєдинку 15-го туру чемпіонату України проти львівського «Руху» (2:0).

– Тренер давав нам настанову, щоб ми час від часу пресингували, коли це буде потрібно, а коли необхідно – поверталися назад. Тобто, ми не постійно пресингували, а обирали для цього правильні моменти, а решту часу комбінували. У «Руху» молода команда, думаю, у них є хороше майбутнє, адже хлопцям всього по 19-20 років, максимум 22, якщо ми не берем до уваги іноземців. Словом, вони молодці, у них усе попереду.

– З ким можна порівняти «Рух» за стилем гри?

– У них молоді гравці, це їхній перший сезон у такому складі. Думаю, минулого та позаминулого року вони ще грали у U19. У них є азарт та велике бажання довести, що вони можуть грати на високому рівні.

– Ви – фланговий гравець, чи відчуваєте, що від «Динамо» вимагають більше флангової гри?

– Звісно, тому що раніше не було результату, а оскільки в останніх двох матчах ми перемагаємо, я цьому дуже радий. До цього кожен копирсався у собі, шукав проблеми, бо не годиться так грати, як ми грали. Втратили очки з командами, які перебувають поруч з нами у турнірній таблиці. Зараз намагаємося грати більш злагоджено, від оборони, і поки що це виходить.

– Після першого забитого м’яча грали по рахунку?

– Так, дисципліновано позаду. Говорив це після матчу з «Кривбасом», і повторюся ще раз: зараз нам не потрібен красивий футбол – нам потрібен результат.

– Наприкінці матчу ви грали на новій позиції правого вінгера, розкажіть про цей досвід.

– Тренер перед грою сказав мені, що за ходом гри таке можливо, тому що Кабаєв через травму давно не грав і лише нещодавно повернувся, як і Караваєв. Тому Олександр Володимирович попередив мене, щоб я був готовий до цього. Тож гра на правому фланзі не стала для мене новиною.

– Чи колись раніше у вас був подібний досвід?

– Ні. Зліва, бувало, грав у юнацьких збірних, а справа – ні.

– Чи знали, що Миколенко у юному віці грав лівоногого правого вінгера?

– Ні, пам’ятаю лише, що він грав центрального захисника, а потім вже лівого.

– Продовжуючи тему Миколенка, які у вас залишилися враження від перебування у збірній України?

– Це зовсім інший рівень, зовсім інші гравці, усі класні. Дуже радий бути у такому колективі, сподіваюся, це не останній раз. Щодо Миколенка, він чудово відіграв у захисті проти Італії, видно, що він значно додав в оборонному плані, це дуже сильний гравець.