Карпати стрімкими кроками наближаються до Чемпіонської групи – вони достроково собі забезпечили вихід у елітну компанію, яка буде навесні боротися за медалі та підвищення в класі та мають відрив у 13 очок (!) від найближчого переслідувача.
Чачуа зробив великий вклад у ці успіхи львів’ян під керівництвом Мирона Маркевича: конкретно за жовтень місяць записав на свій актив один гол і два асисти в матчах, які Карпати виграли «всуху» й у двох із трьох випадках з мінімальним рахунком, а загалом Амбросій – основний і стилеутворюючий гравець своєї команди, який 15 із 16-ти матчів відіграв повністю, забив чотири м’ячі в чемпіонаті та віддав три гольові передачі.
‒ Карпати станом на жовтень ‒ єдина команда в чемпіонаті, яка все ще не програвала. За рахунок чого насамперед вдалося досягнути такого результату?
– Це спільна робота усього колективу – тренерів, футболістів, персоналу. Усі роблять свою роботу якісно, тому є відповідний результат. Насправді у нас чудовий колектив однодумців і ми йдемо до поставленої цілі.
‒ У жовтні ви забили два м’ячі і віддали результативну передачу. Напевно, один із найбільш продуктивних місяців для вас?
– Можливо і так. Але головне, що він продуктивний для усієї команди. І тут не важливо, хто забиває. Головне перемагає команда.
‒ Можете загадати свої голи? Отримали естетичне задоволення від них?
– Їх не так багато мені вдалося забити:) Мабуть, найбільш пам’ятний м’яч, забитий у ворота Ниви з Бузової. Це була для нас важлива гра – проти найближчого на той час переслідувача, і мій гол виявився переможним. Була гарна та швидка комбінація і я радий, що забив переможний гол. Ми спрацювали дуже злагоджено, як вимагали тренери.
‒ Відчуваєте, що по ходу сезону додали у позиційному футболі, адже проти вас всі суперники обороняються низьким блоком?
– Дійсно, що практично усі команди проти нас грають від оборони, тому приходиться важко. Тому доводиться грати у певних моментах нестандартно, швидко. Відзначив би Епіцентр та Агробізнес, які грали більш відкрито та намагалися атакувати.
‒ Який матч у жовтні для вашої команди був найскладнішим, а від якого отримали найбільше задоволення з огляду на якість гри?
– Важкий однозначно був в Бучі проти Ниви (Бузова). Це наш був прямий конкурент у турнірній таблиці. Ми не змогли їх обіграти у Львові, тому у психологічному плані гра була не простою. Але ми зуміли виконати усі настанови тренерського штабу і провели матч впевнено і здобули потрібні нам три очки. У наступній грі проти Металіста нам вдалося провести багато хороших атак і можна сказати, що отримали задоволення від гри. Забили три м’ячі і зберегли ворота на замку.
‒ Наскільки складно шукати мотивацію, адже відрив від головних переслідувачів вже надто великий?
– Якщо відверто, то ми не особливо дивимось на той відрив. Тому мотивація завжди є – це перемагати у кожній грі і радувати наших уболівальників.
‒ Відчуваєте, що під керівництвом Мирона Маркевича прогресуєте особисто? У чому насамперед додали?
– Мені важко говорити щодо особистого прогресу. Це можуть оцінити тренери. У чому додав? Мабуть, у впевненості на полі. Але тут відзначу усю команду.
‒ Наскільки сучасний тренувальний процес у найбільш статусного зараз тренера в ПФЛ? На чому Мирон Богданович насамперед акцентує увагу?
– Мирон Маркевич – один з найдосвідченіших тренерів не лише в ПФЛ, але в українському футболу в цілому. Він постійно тримає руку на пульсі і в курсі усього новітнього. Тому всі тренування досить цікаві і різноманітні. Головний тренер постійно акцентує увагу, щоб ми грали нестандартно в атаці і не боялися приймати рішення. Багато уваги приділяється пресингу.
‒ Які перспективи у цих Карпат? Напевно, не підвищення у класі за підсумками сезону вважатиметься невдачею?
– Перспективи одні – підвищення у класі. Іншого навіть не розглядаємо.
‒ Які завдання ставить перед вами тренерський штаб на кінець 2023 року?
– Завдання – перемагати у кожній грі і набрати максимум очок. У нас попереду ще декілька важких матчів. Поблажки чи слабини собі ніхто не дає.
‒ Як оціните інфраструктуру клубу? Наскільки задоволені новою базою?
– Інфраструктура клубу дуже хороша. Усе на найвищому рівні. Гравцям комфортно тренуватися. Щодо бази, то без перебільшення можу сказати, що вона, мабуть, найкраща не лише в Україні.
‒ Пригадайте свої перші кроки у футболі. Де і як долучилися до гри?
– Розпочинав у Рівному, де моїм першим тренером був Володимир Кобець. У 15 років переїхав до Львова і займався в Львівському училищі фізкультури, де моїм наставником став заслужений тренер України Ярослав Дмитрасевич. Саме він і навчав мене усім тонкощам у футболі.
‒ Ви чимало грали у юнацьких збірній, а також у молодіжній збірній. Який найбільш пам’ятний матч для вас? З ким із сучасних зірок грали?
– Мабуть матч проти «молодіжки» Франції, де тоді грали Ляпорт, Коман… На жаль, ми у цій грі поступилися.
‒ Пригадайте свої виступи у Казахстані та Грузії. Наскільки там рівень футболу відрізняється від українського? Що найбільше запам’яталося з того періоду та чи змогли розкрити свій потенціал?
– Футбол у цих країнах досить різний. І на відміну від українського футболу там значно мені швидкості. Я не довго пограв у Казахстані та Грузії. По півроку пограв за Акжаїк та Торпедо. Але враження залишилися непогані.
‒ Які емоції вас переповнювали після перемоги в Суперкубку Грузії?
– Емоції переповнювали, адже це був мій перший серйозний успіх у професійному футболі і перший здобутий трофей.
‒ З якими із відомих футболістів довелося пограти за ФК Акжаїк та Торпедо (Кутаїсі)?
– Це, в основному, українці. В Казахстані моїми партнерами були Ігор Худоб’як, Євген Боровик, Андрій Ткачук та Сергій Басов, який зараз є гравцем запорізького Металурга. А в Кутаїсі відзначу Олександра Азацького.
‒ За луцьку Волинь ви зіграли 47 матчів. Один із найбільш продуктивних періодів кар’єри для вас?
– Після виступів за Торпедо (Кутаїсі) до луцької Волині мене запросив Андрій Тлумак. Вважаю, це був хороший період в моїй кар’єрі. Підбір гравців був хороший, була чудова атмосфера, цікаві тренування. Тоді і рівень Першої ліги був пристойним, зібралися добротні команди з хорошими виконавцями. Шкода, що не зуміли виконати поставлене завдання та повернутися до елітного українського дивізіону.
‒ У Карпатах ви пограли з Гуцуляком та Шведом. Вже тоді бачили у цих футболістах потенціал? Які у них були якості, що дозволили вийти на топ-рівень?
– Звичайно, що у них був хороший потенціал, тому їх і запросили в команду. Щодо якостей, то вони добре грали один в один. Все робили швидко. Навіть сьогодні ми бачимо, що Гуцуляк є одним з лідерів Дніпра-1, забиває голи, віддає націлені передачі. Так само і Швед є на провідних ролях в Шахтарі.
‒ Запрошення до Карпат стало для вас несподіванкою? Напевно, довго не замислювалися над пропозицією?
– Пропозицію прийняв відразу. Мене запросив тренер, який мене добре знав, тому вдячний Андрію Тлумаку.
‒ Що особисто для вас означає капітанська пов’язка? З якими емоціями її одягаєте кожен раз?
– Велика відповідальність: як на полі так і поза ним. Це і відповідальність за клуб, емблему. Емоції завжди переповнюють.
‒ Ви виходили у старті на кожен матч команди у цьому сезоні. Така довіра з боку тренерського штабу надихає?
– Звичайно. Виходити в першій одиннадцятці – це вже довіра тренерів, і впевненість у своїх діях.
‒ Ви недавно продовжили контракт з клубом до 2026 року. Зізнайтеся, можливо були якісь пропозиції з інших клубів?
– Коли мені запропонували перепідписати контракт, то навіть не задумувався. Відразу дав згоду. Про інші пропозиції навіть не говоримо, бо я гравець Карпат.
Пресслужба ПФЛ
У п’ятницю, 5 грудня, відбувся матч 15-го туру Української Прем’єр-ліги між луганською «Зорею» та львівськими…
Хабі Алонсо зумів остаточно врегулювати ситуацію навколо Вінісіуса Жуніора, який останніми тижнями переживав непростий період…
В.о. головного тренера Ребела Максим Демський поділився враженнями від прикрої поразки своєї команди у матчі…
Головний тренер "Кудрівки" Василь Баранов поділився очікуваннями від матчу з "Динамо", який відбудеться у неділю,…
Вболівальники Епіцентра обрали найкращого гравця листопада. Переможець отримав половину всіх голосівЧитати далі
Мартін Печар із словенського Браво може продовжити кар'єру в УкраїніЧитати далі