Український футбол

Асистент головного тренера “Шахтаря” Олександр Чижов розповів про повернення до клубу, свою роль у тренерському штабі та очікування від сезону.

– Олександре, ви повернулися до “Шахтаря”, але тепер як тренер. Що відчуваєте як людина, яка грала за команду?

– Так, 2008 року я підписав контракт із “Шахтарем” і провів у клубі 5 років. Це були дуже яскраві 5 років, коли ми виграли Кубок УЄФА, перемагали в чемпіонаті, Кубку та Суперкубку України. Тоді я був футболістом, а зараз є помічником головного тренера. Є над чим працювати. Наша ціль – здобути максимальний результат у кожному турнірі, де бере участь “Шахтар” (Донецьк).

– Які емоції у вас були, коли отримали запрошення долучитися до “Шахтаря”?

– Емоції були позитивні, адже я знав, куди йду – це чемпіон країни, топкоманда. Тому емоції були фантастичні, і я прийняв це запрошення із задоволенням.

– Що входитиме до ваших обов’язків?

– Я більше відповідаю за роботу із захисниками – це мій прямий обов’язок. Також виконую всі інші завдання головного тренера.

– Які маєте особисті цілі та амбіції як тренер?

– Кожен тренер прагне здобувати максимум позитивних результатів і вигравати титули.

– Як давно ви знайомі з Патріком ван Леувеном і з чого починалася ваша спільна робота?

– З Патріком ми знайомі давно, адже коли я був у “Шахтарі” ще як гравець, він тоді був директором Академії. Потім ми з ним перетиналися в Казахстані – я там грав, а він був спортивним директором “Кайрата”. І коли він прийняв запрошення “Зорі”, то зателефонував мені, і ми з ним рік працювали в луганській команді – він як головний тренер, а я – помічником головного тренера.

– Нещодавно до тренерського штабу приєднався Андрій Пятов. У вас з ним була дуже тепла зустріч. Про що говорили?

– Андрія я знаю дуже давно – ми з ним ще в школі разом навчалися, також грали за “Ворсклу”, де починали професійну футбольну кар’єру, потім виступали в “Шахтарі”. А тепер ми стали колегами по цеху.

– Ви теж пройшли цей шлях переходу від гравця до тренера. Чи давали якісь поради Пятову?

– Підказки тут не так важливі, як особистий досвід. З кожним тижнем ти починаєш працювати краще, адже коли тільки переходиш від кар’єри гравця до тренерства, то багато чого ще не розумієш. Бути тренером і гравцем – це зовсім інші речі, геть не схожі. Так, це тяжкий перехід, але гадаю, що в Андрія все вийде. Він як гравець був – топ, і як людина він – топ. Думаю, у нього як тренера все складеться добре.

– Що найскладніше в тренерській роботі?

– Гарне запитання. Якщо гравець вийшов, потренувався і пішов відпочивати, то тренер повинен думати, яке йому давати тренування, коли й навіщо, дивитися на те, як почувається кожен футболіст. Насправді все це дуже складно.

– Розкажіть, як проходять збори і в яких фізичних кондиціях зараз команда?

– Розумієте, у нас зараз багато юних гравців із команди U19, тому що хтось з основного складу приїхав раніше, хтось пізніше. Сьогодні, напевно, перше тренування, коли хлопці зібралися разом. Тож є певний дисбаланс у фізичній формі гравців. Але я вважаю, що за тиждень-півтора вони вийдуть на той рівень готовності, що ми хочемо бачити.

– Які основні вимоги вашого штабу до футболістів?

– Це максимальна концентрація та виконання всього, що їм дає головний тренер. У нас є власна філософія футболу, що ви могли побачити в “Зорі”, і ми хочемо цю філософію донести до гравців. Наша філософія – це високий пресинг, щоб команда більше грала уперед і робила це максимально агресивно. Тому хлопці повинні бути добре фізично готові до цієї роботи. Робота дуже важка, її не всі люблять, але вона даватиме свої плоди.