Український футбол

Головний тренер Металурга Володимир Микитін розповів клубній пресслужбі про підсумки сезону та матчі плей-оф із рівненським Вересом

– Вважаю, що цей сезон ми можемо занести собі в актив, – переконаний пан Володимир. – Навряд чи хтось припускав, що “Металург” проб’ється в плей-оф та боротиметься за вихід в УПЛ. Я вдячний команді за все – за ставлення до тренувального процесу, за терпіння, довіру та розуміння. Адже ми покинули Запоріжжя не з власної волі. Вкотре переконався, що для досягнення результату та прогресу молодих футболістів у колективі має бути хороша атмосфера. І вона у нас є. Це заслуга не тільки керівництва клубу, тренерського штабу, а й досвідчених гравців, у яких є чому повчитися молоді. Окрема вдячність нашому генеральному спонсору – компанії Вельтум та особисто Андрію Володимировичу Шерстньову. Протягом трьох місяців, які ми провели у Моршині, він постійно був поруч та підтримував нас. Команда це дуже цінувала.

Потрапивши до вісімки найсильніших клубів Першої ліги, ми отримали колосальний досвід. Ще півтора роки тому 80% цього складу грали у Другій лізі. Я вірив у хлопців, їхній потенціал. І вони не підвели. За це я вдячний всій команді. Протягом сезону ми билися у кожному матчі. Ми довели, що не завжди все вирішують гроші. Але лише до того моменту, коли потрібно було зробити останній крок. Тут нас одразу поставили на місце, показавши, що до Прем’єр-ліги вам дорога поки що закрита. Як би натякаючи, ставайте в чергу, ваш час ще не настав.

– Прокоментуйте більш детально стикові матчі з Вересом.

– Проаналізувавши гру “Вереса”, ми знайшли закономірність – вони багато пропускали у стартові 15 хвилин першого та другого тайму. Ми вирішили цим скористатися. Вважаю, нам це вдалося. У першому матчі активність на початку призвела до вилучення у їх ньому складі. На старті другого тайму мали також моменти, щоб закріпити успіх, але підвела реалізація. Потім гра в Рівному. Ми знову забиваємо швидкий гол, який судді у нас просто вкрали. Я вважаю, що гол був “чистий”. Після перегляду VAR судді вирішили інакше. У центрі поля наш футболіст Володимир Білоцерковець підіграв собі рукою. Але ж м’яч влучив не в руку, а в плече. Це бачили всі, крім…

Якщо відкрити анатомію людини, то можна, наприклад, дізнатися, що плечем вважається верхній відділ вільної кінцівки, який починається від плечового суглоба та закінчується ліктьовим згином. 0:1 у гостях означало, що “Вересу” потрібно було забивати тричі. Звісно, ми не повинні знімати відповідальність з себе. І я, як головний тренер, насамперед. Після незарахованого голу, наша команда не могла прийти до тями протягом 15 хвилин, за які ми пропустили тричі ще й примудрилися залишитися у меншості. Навіть у цій ситуації ми намагалися битися та вірили, що можемо все виправити. Тому в другому таймі вирішили грати з двома нападниками. Що з цього вийшло, судити вболівальникам.

– Які головні висновки зробили після такого важкого та насиченого сезону?

– Як би там не було, ми відчули силу Прем’єр-ліги. Це неоціненний досвід. Одразу видно, над чим треба працювати. Тренерський штаб ще має проаналізувати весь сезон, але розуміння вже є. Нам треба навчитися грати під тиском. І якщо ми ставимо найвищі завдання, то потрібно підсилюватися. Перебуваючи не в Запоріжжі, ми завжди відчували підтримку вболівальників. Особливо тих, хто зараз на фронті. Мені говорили, що наші матчі дивляться навіть на передовій. Величезна подяка всім захисникам України. Ваша підтримка дає команді додаткову мотивацію та сили.

Пресслужба ПФЛ за матеріалами МФК Металург