Український футбол

Свій перший матч під керівництвом Сергія Реброва збірна України провела проти однієї з найтитулованіших команд в історії футболу – збірної Німеччини. Бундестім, напевно, мав чимало варіантів, з ким провести свій 1000-й матч. І подвійно приємно, що в цей непростий для нашої країни час вибір припав на збірну України.

Товариський матч

Німеччина – Україна  3 : 3.

1 – 0. Фуллькруг – 6.

1 – 1. Циганков – 19.

1 – 2. Рюдігер – 23-автогол.

1 – 3. Циганков – 56.

2 – 3. Гаверц – 83.

3 – 3. Кімміх – 90+1-пен.

Німеччина: Трапп – Рюдігер, Гінтер, Шлоттербек (Клостерманн, 46), – Вольф (Гофманн, 62), Кімміх, Горецка (Мусіала, 62), Раум (Генрікс, 71)– Брандт (Вірц, 71), Сане – Фюлькруг (Гаверц, 46).

Україна: Трубін – Тимчик, Забарний, Матвієнко, Миколенко (Соболь, 78)– Степаненко (Ігнатенко, 64)– Судаков, Циганков (Зубков, 71) – Ярмоленко (Маліновський, 64), Довбик (Ванат, 64), Мудрик (Піхальонок, 78).

Товариський поєдинок проти Німеччини мав велике значення для України. І не тільки через дебют Сергія Станіславовича. Були й суто спортивні завдання, адже “синьо-жовтим” за наступний тиждень необхідно зіграти ще й проти Сан-Маріно та Мальти – а це вже відбір до Євро. І там необхідна тільки перемога.

Відповідно, футболістам було критично важливо відновити ігрові зв’язки та адаптуватись до вимог нового коуча. Тренерський штаб, своєю чергою, міг отримати додаткову інформацію щодо стану команди.

Збірна Німеччини не збиралася бути манекеном. По-перше, це був її 1000-й матч у історії – і його проводили у Бремені, де збірну не бачили протягом 11 років. По-друге, Ханс-Дітер Флік має використовувати кожен товарняк з користю, адже Бундестім не грає у відборі до домашнього Євро-2024.

Зранку стало відомо, що тренерський штаб відчупив від української заявки Кочергіна, Русина й Буяльського. Питання тут могли бути хіба що по Назарію, адже він може зіграти не тільки в центрі нападу, а й на фланзі – втім, у запасі залишались Ванат і Зубков.

В очі впадала відсутність Маліновського у старті. Замість нього в центрі з’явився Судаков, який грав у парі зі Степаненком в опорній зоні. Найбільшою ж несподіванкою став вихід одраз трьох вінгерів – Мудрика, Ярмоленка й Циганкова.

Без м’яча українці працювали у середньому й компактному блоці 4-4-2. Циганков працював на одній лінії з Довбиком, а Мудрик з Ярмоленко розташовувались вузько – це було потрібно для контролю перевантаженого центру німців (флангами пожертвували, адже там у Бундестім лише по одному гравцю). Від високого пресингу команда відмовлялась.

При роботі на м’ячі було кілька цікавих ідей. При білд-апі Степаненко йшов на правий фланг, а Тимчик підіймався уверх по флангу. Судаков же відкривався між центрбеками й намагався просувати м’яч. Трохи згодом стали застосовувати довгі передачі на хід у фланг – за них мали чіплятись Тимчик, Ярмоленко, Мудрик і Циганков.

В теорії, все виглядало осмислено й цікаво. На практиці перший тайм відверто налякав – команда давала німцям вагон часу для розіграшу в першій фазі, не читаючи при цьому каналів для передач. Дуже легко німці відкривали зони у флангах, а їхній пресинг мав завершитись голом вже на 2-й хвилині.

“Героєм” міг стати Мудрик, який перед власним штрафним віддав слабкий пас на Трубіна. Фуллькруг перехопив м’яч, вийшов віч-на-віч, але пробив повз правий кут.

На 6-й же хвилині німці відкрили рахунок. Вольф отримав діагональ від Кімміха, увірвався на правий край штрафного й пробив низом. Макс влучив у Фюллькруга, а від нього вже залетів у ближню дев’ятку – 1:0!

Ще за кілька хвилин Брандт міг подвоїти перевагу в рахунку. До однієї з розрізних передач він не встиг, а от другу він прийняв, простріливши на дальню стійку. Раум міг замикати у порожній кут, але поцілив у зовнішній бік сітки. Здавалося, що другий гол прилетить зовсім швидко.

Варто відзначити, що наш білд-ап Бундестім розгромили досить швидко. Просувати м’яч вперед через паси низом не вдавалося до самої перерви. Втім, розвинути успіх Німеччина не змогла – господарі домінували у перших двох третинах (центрбеки діяли аж за центральним колом), але в завершальній фазі тупцювали на місці.

За 30 звилин підопічні Хансі Фліка створили всього два моменти. Обидва являли собою удари з-за меж штрафного. Горецка пробив повз ліву дев’ятку, а от Сане зі стандарту поцілив у поперечку. Ось і вся гострота.

Україна доволі впевнено стримувала Німеччину. В цій роботі особливо хочеться відзначити Ярмоленка – у свої 33 роки капітан виконував колосальний об’єм роботи в обороні. Щонайголовніше, він не забував і в атаку ходити.

На 17-й хвилині тупцювання німців на нашій третині вилилось у обрізку. Довбик одразу ж скинув м’яч Забарному, а той виконав фантастичну передачу метрів на 40 по правому флангу. Тимчик зробив ривок і не просто обробив лонгбол – Олександр ще й віддав розрізний пас у штрафний.

Циганков вилетів з-за спин центрбеків Німеччини, прийняв м’яч і пробив у дальній кут. 1:1! Щоправда, була підозра на офсайд, але повтор показав, що Віктор увірвався ідеально вчасно.

А на 23-й хвилині збірна України взагалі вийшла вперед! І знову слід відзначити правий фланг. Ярмоленко відібрав м’яч у Раума й одразу ж запустив передачу по флангу, а Тимчик втік від Шлоттербека (хоча Ніко мав велику фору).

В завершенні епізоду Олександр прострілив у центр штрафного. Циганков пропустив на Мудрика, а той доволі кволо пробив метрів з 10-ти – втім, м’яч влучив у Рюдігера й зрикошетив у ворота. 1:2! Але це був ще не кінець перформансу.

На 44-й хвилині Ярмоленко й Тимчик були близькими до третього гола. Андрій притримав м’яч на лінії штрафного й п’яткою скинув його у простір на правому краю. Туди влетів Олександр, який пробив у ближній кут. Фулбек Динамо поцілив у зовнішній бік сітки.

На перерву команди відправились за рахунку 1:2 на користь України. Сергій Ребров не став нічого змінювати, а от Хансі Флік замість Шлоттербека й Фюллькруга випустив Клостерманна й Хавера. Тим не менш, концептуально в грі нічого не змінилось – німці майже не загострювали гру.

Україна теж нічого неймовірного не демонструвала, але при роботі на м’ячі та без нього не нервувала. Ще із кінця першого тайму можна було побачити епізодичний пресинг від Довбика і Циганкова – і на 55-й хвилині такий футбол вилився у третій гол!

Артем натиснув на Гінтера перед штрафним, відібрав м’яч і покотив на порожні ворота під удар Циганкову. Віктор німців не пробачив. 1:3!

Україна у Бремені виглядала доволі симпатично. Хансі Фліку довелося проводити нову порцію замін. На 62-й хвилині замість Горецки й Вольфа вийшов Мусіала й Хофман. Трохи згодом Брандт і Раум поступились місцем Вірцу й Хенріксу.

Німеччина перебудувалась, але й Сергій Ребров не сидів без діла. На 64-й хвилині він провів потрійну заміну Ванат, Маліновський та Ігнатенко замість Довбика, Ярмоленка й Степаненка. На 71-й Зубков замінив Циганкова, а на 78-й Піхальонок і Соболь з’явились замість Мудрика й Миколенка. Україна явно зміцнювала центральну зону.

Втім, ефекти виявився протилежним. Гра стала ще більш відкритою. Так, на 73-й хвилині Рюдігер стріляв з лету з меж штрафного, скориставшись невдалим виносом від Матвієнка. Неточно! Мудрик відповів на цей момент проникним пасом на лівий кут воротарського, де Зубков спробував перекинути Траппа – не вийшло.

На 77-й же хвилині Мусіала зачепився за м’яч перед нашим штрафним і скинув сферу під удар Сане. Той пробив у дальній кут, але трішки не влучив. Після цього тиск німців став перманентним. Збірна України притиснулась.

Щоправда, довгий час німці нічого не могли загострити гру. Здавалося, що ми нарешті здобудемо першу за 9 матчів перемогу, але все завершилось сумно. На 83-й хвилині Хаверц відквитав відставання, прийнявши закидання від Рюдігера й протиснувши Матвієнка – 2:3.

А на 90-й хвилині Хаверц зачепився за проникний пас і отримав по ногах від Соболя. Пенальті! Кімміх підійшов до позначки й пробив у лівий кут. Туди ж стрибнув і Трубін, однак Йозуа був занадто точним. 3:3! Саме з цим рахунком матч і добіг кінця, повторивши сценарій поєдинку на Олімпійському у 2011 році.