Бруд і сором. Чому в УПЛ та Першій лізі все більше скандалів

Мабуть, перед стартом цього сезону в нашому футболі ми всі трохи наївно сподівалися на справедливу боротьбу.

Так, всі розуміли, що з від’їздом топових легіонерів рівень УПЛ неминуче впаде, але хотілося принаймні чесної гри, щоб у кожному матчі команди справді боролися за результат, а не займалися розміном “три в три”, не купували арбітра або просто не заманювали його відповідними благами. На жаль, всього за кілька турів до завершення сезону, можна згадати одну дуже точну приказку. “Горбатого могила виправить” – це квінтесенція всього того, що ми спостерігаємо в нашому футболі просто зараз. Тут не буде назв команд, але якщо ви стежите за нашим футболом, то без проблем відгадаєте ці доволі прозорі натяки.

Отож, одна команда готова провести свій домашній матч на полі іншої команди. Все пояснюється тим, що клубу просто потрібно відремонтувати автобус, а найкраще це роблять в одному місті на заході України. Так просто співпало, що матч теж відбудеться там. І чомусь власник-“правдоруб” наших формальних господарів ні слова не каже про те, що за п’ять днів проживання в люксовому готелі заплатить… суперник! Ви собі можете таке уявити в Європі? А ще у ворота команди, яка претендує на чеміонський титул, не зараховують чистий гол, бо суддя на кілька секунд просто “осліпнув”. Зате інший претендент на чемпіонство громить клуб, котрий фінансується з його ж бюджету, а ставки на цей поєдинок перестають приймати.

У Першій лізі все не менш цікаво. Один претендент на УПЛ вириває перемогу в іншого претендента УПЛ на 11-й компенсованій хвилині, тоді як рефері додав усього 7. А третій претендент на вихід в УПЛ обіграв четвертого претендента на вихід в УПЛ через те, що цьому четвертому претенденту скасували чистий гол, зафіксувавши неіснуючий офсайд. Усвідомлюєте той потік бруду, котрий зараз спрямовується в наш футбол? Замість того, щоб хоча б під час війни грати чесно, наші клуби раптом зовсім пустилися берега. І чим менше турів залишатиметься до кінця сезону, тим більше цього багна спливатиме нагору. А якщо додати до цього ще й безнадійно низький рівень самого футболу, тоді мимоволі дивуєшся, що десь у Європі це ще хтось хоче дивитися.

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com

Сапотюк Юрій