Український футбол

Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевіч дав оцінку матчу з «Чорноморцем» (2:2)

– Чого не вистачило команді, аби забити переможний м’яч у другому таймі?

– Перш за все, це був очікувано важкий матч. Після поєдинків національних збірних завжди так буває, бо футболісти повертаються в різних ступенях готовності: хтось грав за збірну обидва матчі, хтось – один тайм або не грав взагалі. Поки гравці знову не впіймають темп і ритм гри, перший матч завжди небезпечний. Про це всі говорять, і це не є демагогія, а простий факт. І бувають матчі, де ти втрачаєш очки, і ми сьогодні втратили очки. Але по грі, думаю, що не закрили рахунок у першому таймі, коли мали набагато більше нагод: у перші 20 хвилин було 4–5 моментів, які ми в кращих матчах закривали, знаючи, що в другому таймі десь утома вийде на перший план і реалізація буде неоптимальною. Нам не вистачило останнього удару, креативності й реалізації, особливо, скажу ще раз, у першому таймі, хоча ми і не контролювали гру, наскільки хотіли, бо це важко, тому що «Чорноморець» – єдина команда УПЛ, яка пропонує гру один в один по всьому полю, з високим пресингом. Весь час один на один – це має бути обіграш, дриблінг. Це виснажує, і ти маєш бути свіжим для такого матчу. Сьогодні нам не вистачило трохи свіжості, щоб витримати той темп. Вони пропонують агресивний футбол, і у перших трьох іграх весни «Чорноморець» показав, на що здатен. Тож тут ще багато команд втратять очки, і «Чорноморець» ще позмагається за бали. Та маємо одне очко. Хотіли перемогти тут через «не можу», хоча в другому таймі трошки менше було моментів, ніж у першому. Зробимо висновки, проаналізуємо, команда відпочине – і ще є 12 фіналів для нас. Це правда, бо багато команд б’ються за найвище місце, яке всі хочуть. Утім, окей, ми попереду на одне очко, і готуватимемося до «Металіста».

– Якщо порівняти «Чорноморець», який ви обіграли у вересні, і сьогодні – це різні команди?

– Так, є кілька інших футболістів, які змінюють картину, але стиль Григорчука, тренера, якого мушу похвалити, пропонує модель гри агресивну, один в один. Мало команд у Європі грають у такому високому пресингу один в один, і ти мусиш бути готовий, маєш бути свіжий, щоб відповідати на таку агресію, бо дриблінг найбільше виснажує. Сьогодні був такий матч, особливо в першому таймі, коли м’яч ходив туди-сюди: не було контролю – ані з їхнього боку, ані з нашого. Бо не дають стати й контролювати м’яч, а постійно атакують тебе – і ти мусиш весь час під тиском приймати м’яч. Незручний матч, мушу визнати. Але, кажу ж, не всі грають так. Йдемо від матчу до матчу і думаємо, як набиратимемо очки, що нам дуже необхідно, бо ми хочемо свою мрію втілити.