Український футбол

Головний тренер “Кривбасу” Юрій Вернидуб висловився про повномасштабну війну в Україні, яку розв’язала Росія 24 лютого 2022 року.

– Що було найскладнішим під час вашого перебування в армії?

– Все. Перші два тижні я думав, де опинився і що буде. Все моє життя – це про футбол. Я почав тренуватись у 10 років, зараз мені 57, тому займаюся однією справою вже 47 років. І ось така зміна ситуації. Але я маю моральну стійкість, саме так мене виховували батьки, яких, на жаль, вже немає з нами. Їхнє навчання відіграло важливу роль у моєму житті, я завжди знав, що робити. Це було важко, але я завжди йшов уперед. І якщо є така ситуація, як війна, треба ще її пережити.

– Чи ви використовували зброю під час перебування в армії?

– У нас були штурмові гвинтівки, бронежилети, повна форма. Я не воював безпосередньо. Я був у артилерії, і вона ніколи не буває на передовій, а трохи далі. Ви робите свою роботу і найголовніше – якнайшвидше залишити місце, де ви працювали.

Наш підрозділ, що складався з 19 осіб, мав одне завдання – постачання боєприпасів. Ми завантажили та доставили туди, де потрібно, щоб хлопці могли скористатися.

– Скільки людей, яких ви знали, втратили життя чи сильно постраждали?

– У дивізії було троє моїх друзів, яких уже нема. Ще троє було поранено, а ще одному відірвало ногу.

Це була наша перша поїздка та одразу важкі обстріли. В результаті у нас було двоє загиблих та четверо поранених. Сталося це 12 чи 14 березня. Я точно не пам’ятаю

– Ви сказали, що Путін схожий на Гітлера, а російська пропаганда – на Геббельса.

– Так. Гітлер мав свій план. Він вважав, що німецька нація найсильніша і таке інше. Він хотів підкорити інші країни, стати імператором. І Путін не може пробачити той факт, що Україна здобула незалежність у 1991 році. Він не міг забути про Україну, адже ця територія годувала весь Радянський Союз.

– Ви потиснули б руку росіянину, наприклад, після матчу?

– Ніколи. Я ніколи навіть не привітаюся з ними. Я даю слово.