Український футбол

Інтерв’ю з лівим захисником Кремня Давронбеком Азізовим, який досяг такого успіху цього сезону, що навіть привернув до себе інтерес закордонних клубів

Кремінь – наймолодша команда Першої ліги під керівництвом наймолодшого тренера зумів пробитися в Чемпіонський раунд, хоча минулого сезону навіть сильніший (за іменами) Кремінь стояв на виліт і врятувався лише через призупинення чемпіонату через повномасштабноу війну.

У цій команді багато відкриттів і одне з найяскравіших – лівий захисник Давронбек Азізов. №1 у нашому списку 33 найкращих за перше півріччя сезону 2022/23 у Першій лізі. Наша розмова з Давою здивувала – Азізов розповів Sport Arena про своїх зіркових одноклубників часів юнацьких складів Металіста та Зорі, про тата – гравця національної збірної, свого першого тренера – авторитетного колишнього гравця Металіста та Карпат, а також про цілі у футболі та діловому інтересі з- за кордону.

‒ Насамперед, як зараз у вас справи? На якому етапі зимові збори Кременя? Пройшла вже найважча втягуюча робота?

‒ Все добре, тренуємось і готуємось до чемпіонату. Збори проходять згідно з планом тренерського штабу, ми намагаємося максимально виконувати все те, що від нас вимагають. Але, звичайно ж, хочеться вже якомога швидше початку чемпіонату, все-таки грати завжди краще, ніж тренуватися.

‒ З яким настроєм зустрілися з хлопцями після свят?

‒ З хлопцями зустрілися з гарним настроєм, були раді бачити одне одного. Хоч і перерва у нас була невелика – два тижні відпочинку, але все ж скучили один за одним

‒ Адже Кремінь і справді «вистрілив». Свідчення тому – що Ворскла, Металіст та Минай запросили низку ваших одноклубників на перегляд. Повернулися всі?

‒ Матвєєв та Галата повернулися в команду і готуються з нами, а Єрмолов іде в оренду в Металіст. Бажаємо йому удачі та більше зіграних матчів на нуль у новій команді.

‒ Які враження від цього сезону та його формату?

‒ Враження позитивні, бо це мій дебютний сезон у Першій Лізі, і я радий, що все так склалося. Формат цікавий, зважаючи на сьогоднішні реалії – це оптимальний варіант (нагадаємо, Перша ліга вперше в історії за рішенням клубів ПФЛ грає у два етапи – причому, на другому команди розділені за ранжиром на Чемпіонський раунд і раунд на вибування, – прим. SA).

‒ Кремінь – наймолодша команда з наймолодшим тренером. Розумієте, який ви піднесли сюрприз? Чи це тільки збоку здається, що сюрприз, а насправді – ви в себе спочатку вірили та знали? 🙂

‒ Я не вважаю, що це сюрприз, тому що у нас дуже хороша команда з хорошими футболістами та тренерським штабом. Ми поставили собі за мету перед сезоном потрапити в першу четвірку і вірили, що можемо це виконати.

‒ Хто найбільше сподобався на першому етапі із суперників?

‒ На першому етапі із суперників виділив би ЛНЗ Черкаси. Це хороша команда з досвідченими футболістами, які пограли на високому рівні.

‒ Чи був гравець на правому фланзі, який би вам прямо хребці покрутив?

‒ Якщо чесно, не можу виділити когось, хто прям хребці покрутив, гадаю, ще не було такого гравця.

‒ З Металургом ви видали 10 голів (не одразу підрахувалося) за два матчі. Як це? Що трапилося? 🙂

‒ Перший матч був дебютним для нашої команди. 3:3 у першому турі на виїзді, програючи у рахунку з вилученням. Нам вдалося зрівняти рахунок та проявити характер, мені здається, це був дуже важливий крок для команди надалі, відчули впевненість у своїх силах.

Другий матч був перенесеним, зіграний посеред тижня. Трохи відчувалася втома і в цілому, вважаю, ми не зіграли на своєму рівні (поразка вдома 0:4 від запорожців, – прим. SA). Тренерський штаб вказав нам на наші помилки, щоб надалі їх не робити.

‒ Кремінь у Чемпіонському раунді матиме всього два очки (за рахунок особистих зустрічей з іншими командами вісімки найкращих). Які завдання будуть у команди?

‒ Поки керівництво команди завдань не ставить, але всередині команди, певен, завдання будуть максимальні ‒ показати всім, що невипадково Кремінь потрапив туди.

‒ Особисто про вас. Де починали грати у футбол, хто ваші перші тренери?

– Починав грати у київській Зміні-Оболоні, провів там трохи часу, бо перейшов до Академії Металіста. І перші кроки у моїй професійній кар’єрі я зробив під керівництвом такого тренера, як Євгеній Миколайович Назаров, за що я йому дуже вдячний.

– Стривайте, це ж саме ваш колега по амплуа – лівий захисник і півзахисник Металіста, Зорі. Карпат. А чи були у вашій родині футболісти?

‒ Мій батько був хорошим футболістом і надихнув мене піти його стопами [Зулфікор Азізов грав на позиції центрального нападника та півзахисника за збірну Таджикистану та провідний клуб країни – Памір].

‒ Ви досить багато забивали за ДЮФЛУ (19 голів за чотири сезони). Отже, чи далеко не завжди грали лівого захисника?

– Та ні. Загалом ще в Академії я грав лівим захисником, коли перейшов у Зорю, грав на позиції лівого захисника та опорного півзахисника.

‒ Ваші спогади від того сумного часу, коли закривався старий Металіст? Як крах великого клубу відчувався у юнацькій команді?

‒ До розпаду були добрі часи. Коли всім стало зрозуміло, що Металіст розпадається, лідерів усіх років забрали в інші команди і, думаю, всім стало зрозуміло, що ситуація сумна.

– До речі, у вас були досить сильні одноклубники у Металісті – Мацапура, Мільченко, Криськів, Івахно, Холод, Могильний, Білоцерківець, Алефіренко. Хто був крутішим за всіх юнаків?

‒ Усі були по-своєму гарні, когось виділити одного не можу, недарма ж усі грають у хороших клубах.

‒ Чи підтримуєте зараз зв’язок з хлопцями?

‒ Звичайно, спілкуємося, не забуваємо один одного, після всього, що пройшли разом.

‒ А Мудрик із вами займався? І яким він був?

‒ Мудрик був на рік молодший, але й на той час був дуже гарний і багато працював над собою.

‒ Як гралося за ДЮФЛ? Чи можна було давати бій Динамо та Шахтарю?

‒ Звичайно, можна було б давати! Ми це робили та забирали очки у цих команд!

‒ Хто з хлопців 2000 року народження в Україні був топ?

‒ Я виділив би Георгія Цитаїшвілі та Дмитра Криськіва.

‒ У Зорі у вас були якісь шанси пробитися в основу, чи дубль із першою командою жив ніби в інших вимірах?

– Звичайно, можна було потрапити до першої команди, шанси є завжди, головне – вчасно ним скористатися.

‒ Із Зорі люди йшли до Реалу, Брюгге, АПЛ. Наскільки крутими були в роботі Лунін, Денніс, Аллах’яр? Вам доводилося з клубними легіонерами працювати чи грати у двосторонках?

‒ Безумовно, вони були хороші в роботі, не дарма за ними стежили та виявляли інтерес імениті клуби. Але, на превеликий жаль, мені не вдалося з ними попрацювати.

‒ Як розвивалися події для вас після скасування першості U-21? Чому ви опинилися в обласних турнірах?

‒ У мене закінчився контакт із Зорею, першість U-21 закривалася, і вирішили, що продовжувати контракт не будемо. Мене відпустили, скажімо, у вільне плавання. З власних причин, які не хочу розголошувати, не міг знайти клуб і опинився в Енергетиці (Солоницівка) на запрошення першого тренера. Підтримував форму цьому рівні.

‒ Багато разів доводилося чути назву – Енергетик (Солоницівка). Що являє собою ця команда? Хто спонсори, тренери? З ким доводилося пограти у чемпіонаті Харківщини та проти кого?

‒ Енергетик – це обласна команда, де зібрані, не побоюсь цього слова, найкращі гравці Харківської області. Дуже хороші хлопці як за футбольними, так і людськими якостями, дуже згуртований колектив, який з радістю прийняв мене. До речі, головним тренером був Євгеній Миколайович Назаров, з яким я працював ще в ДЮФЛУ. Коли він дізнався, що я пішов із Зорі, зателефонував і запропонував мені не втрачати форму і грати за цю команду. Я, не роздумуючи, погодився попрацювати з ним знову.

‒ Кажуть, ви ще минулого сезону мали опинитися у Кремні, але у підсумку дебютували тут у 2022/23.

‒ Так, я підписав контракт у січні і готувався до дебютного сезону, але через початок повномасштабної війни країни-агресора мій дебют довелося відкласти.

‒ І як зараз оціните свій перехід? Очікування варте того? Кремінь – ваша команда за духом, людськими відносинами?

‒ Звичайно, очікування цього вартувало, і я дуже радий, що потрапив до цієї команди! У Кремні зібрався добрий колектив молодих однодумців на чолі з нашим тренерським штабом.

‒ За версією нашого сайту – ви лівий захисник №1 у лізі. Чи згодні? Ваш вибір яким би був?

‒ Дякуємо за таку оцінку моєї гри, вважаю, що провів непогане півріччя, як і вся наша команда. Але в цілому, не мені визначати, хто був сильніший чи слабший за мене.

‒ Ваші голи трішки розривали рейтинги. Окрім штрафних, що у вас ще напрацьовано? Який він фірмовий гол від Азізова?

‒ Думаю, що мій фірмовий гол вам доведеться побачити у майбутньому.

‒ У юнацькій збірній України ви перетиналися із Супрягою, Цитаїшвілі, Сіканом. Чи були здивовані їхній перемозі на чемпіонаті світу серед молоді? Хто тоді найбільше вразив?

‒ Ну, якщо чесно, не здивувався, бо зібрали дуже непогану команду, і виділити когось одного не можу, вони були єдині та сильні всією командою.

‒ Здається, у вашого давнього знайомого Криськіва преса взагалі не вірила. Зараз людина забиває Ренну та й взагалі показує себе на кількох різних позиціях. Діма і тоді таким був?

– Діма – дуже талановитий і працьовитий футболіст, який багато працює над собою, і те, що він зараз грає на такому рівні, це підтверджує.

‒ У захисті ви грали із Сиротою, Горіним, Муравським, Дмитруком. Хлопці заслужено в УПЛ? Хто з них найбільше дивував працездатністю та вмінням виграти боротьбу?

‒ Всі, кого ви виділили, гарні в обороні і не просто так потрапили до команд УПЛ, вони на це заслуговують і доводять це своєю грою.

‒ А зараз за вами стежать на батьківщині батьків? Чи розглядаєте варіант, за якого зіграли б за збірну Таджикистану?

‒ Наскільки я знаю, стежать та цікавляться мною, але такий варіант я ще не розглядав, хочеться проявити себе в Україні.

Пресслужба ПФЛ за матеріалами sportarena.com