Український футбол

Днями європейські футбольні чиновники прийняли одразу два рішення на користь Росії та проти України. Совпадєніє?

Спочатку варто трохи розповісти про таблицю коефіцієнтів УЄФА. Як відомо, там окремо формується рейтинг кожної країни на основі того, як виступають клуби у міжнародних змаганнях. Цілком логічно і правильно, що російські команди цього сезону не були допущені до європейських турнірів через агресію стосовно України. І доволі довго у таблиці коефіцієнтів навпроти росіян стояв жирний нуль. І це правильно, бо якщо не грав, то й очок не маєш. “А от і ні”, – відповіли в УЄФА. Виявляється, що росіянам просто так за цей сезон нарахують 4,333 бала, що є доволі солідним результатом. Для порівняння, українські клуби цього сезону на п’ятьох поки набрали лише 4,2 очка. Тобто росіянам УЄФА просто так дає більше, аніж у чесних матчах завоювала Україна. Нормально?

Якщо лизати росіянам дупу – то вже двічі поспіль, щоб потім знову не ставати. Мабуть, саме такою була логіка УЄФА, бо інакше неможливо пояснити штраф для Асоціації футзалу України розміром 20 тисяч євро. А знаєте, за що? За чемпіонат Європи, котрий відбувався рівно рік тому. Якщо точніше, то за поведінку українських уболівальників. Якщо ще точніше, то за пісню про те, що путін – х*йло. У нас рік триває війна, путінські війська окупували наші міста й села, загинули десятки тисяч українців, а УЄФА штрафує Україну за образу цього дов***оба. Можете собі уявити, щоб ФІФА у 1940 році після окупації Франції оштрафувала французьких фанатів за образу Гітлера? Подякуйте пану Александеру Чеферіну, любому другу шефа УАФ Андрія Павелка.

Перший дзвіночок про дружбу УЄФА та росії пролунав ще минулого року. Пам’ятаєте той міжнародний дитячий турнір у Волгограді, котрий заплановано на травень? Це ще можна було списати на випадковість. Другим став інцидент з таблицею коефіцієнтів УЄФА. Це можна назвати збігом обставин. Але якщо додати до цього ще й третій випадок, а саме штраф за пісню про путіна, то це вже закономірність. Знову і знову доводиться нам згадувати приказку про те, що “бабло перемагає зло”. Цікаво, скільки кривавих грошей заслали європейським футбольним чиновникам? Наскільки дорого коштує відбілювання іміджу рашистського диктатора завдяки футболу? І як після цього можна тиснути руку містеру Чеферіну? Га, пане Павелко?

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com