Український футбол

Відомий український спортивний журналіст Ігор Лінник висловився щодо необхідності перебудови футбольного господарства в Україні.

«Як у ході великої та кровової війни необхідно обмірковувати і планувати влаштування повоєнного світу, так і перед футболом України стоїть завдання перебудови власного майбутнього.

Діюча система управління футболом в Україні складалася ще в роки УРСР і прийняла в себе найбільш характерні рудименти совдепії — за наявності псевдо-колегіальних органів управління начальник панує одноосібно, а відповідальність за його помилки або бездіяльність загальна, тобто.

На початку 90-х ще домінувала система спорткомітетів, яка спускалася на обласний та районний рівень. І саме ця бюрократична система наповнювала кадрами федерації на місцях, які проїдали якісь бюджетні асигнування (верхівці на життя вистачало), а потім, з’їжджаючись у Києві, влаштовували щось на кшталт всеукраїнського віча футбольних чинів.

Ці залишки совкового бедламу досі лежать в основі управлінської піраміди футболу України, хоча умови, в яких він живе останні 25 років, кардинально змінилися.

Державних фінансів у нашому футболі, на щастя, більше немає. Він існує на засоби бізнесу, який чомусь зовсім не бере участь в управлінні сферою власних інвестицій. Футболом керують нічим не ризикуючі громадські діячі і — як наслідок цієї організованої безграмотності і безвідповідальності — на вершині піраміди то й справи виявляються політичні призначенці в діапазоні від прем’єр-міністра Пустовойтенка, який дивиться Конькова чи під.

Зрозуміло, всі біди футболу України закладені в його власному безправ’ї перед цим керованою плутаниною.

Адже вигнати в шию з Будинку футболу Павелка недостатньо! Потрібно змінювати модель внутрішнього пристрою піраміди. Інакше замість одного непорозуміння з’явиться інше або ж на футбол кинуть чергового призначенця, як завжди, з дуже обмеженим терміном повноважень (до чергової зміни політичного циклу) і неминучою згодом ганебною опалою.

Щоб вийти з цього порочного кола необхідно, для початку, зупинити це безглузде безумство. І зацікавлені в цьому, перш за все, головні інвестори футболу України — футбольні клуби та їх власники.

На мій погляд, рано чи пізно клубам все одно не уникнути залучення в управлінський процес — хоча би залучення ситуативного, але діяльного — для його нормалізації, для перезавантаження системи.

По всій видимості УАФ доведеться ще раз пережити — ініційовану саме клубами! (адже тільки близькі до них кола мають підготовлені нові кадри) — установчу конференцію. Або переустановчу.

Тоді на певний період, можливо, на один виборний цикл, управління футболом України може здійснюватися паритетно професіоналами та громадськими особами (щоб не втратити з поля зору, не втратити в тому числі масовий, аматорський та інші різновиди живого футболу) — скажімо, у 50/50 (організаційно може виглядати по-різному).

Головне — за цей цикл систему управління нашим футболом привести у відповідність з вимогами часу, заклавши в неї запобіжники від повернення до організованої безвідповідальності.

Якщо цього зроблено не буде, тоді на футбол України чекає ще більш глибоке падіння», — написав Лінник на своїй сторінці в соціальній Facebook.