Український футбол

Ла Ліга 2022-23. 18-й тур

22 січня 2023 року. 15:00. Вільярреаль. “Естадіо де ла Сераміка”.

Трансляція: MEGOGO, Volia TV

Дискваліфіковані: відсутні

Травмовані: Рауль Альбіоль, Кіко Феменія, Альфонсо Педраса, Франсіс Коклен, Джовані Ло Сельсо, Ніколас Джексон – Давід Лопес, Ібраїма Кебе, Рейнієр

Під питанням: Хуан Фойт, Єремі Піно – Хуанпе, Хаві Ернандес

“Вільярреал”

Кіке Сетьєн за півтора місяці паузи в чемпіонаті провів серйозну та якісну роботу зі своєю новою командою, і від критики та закликів від вболівальників піти у відставку не залишилося й сліду. Так, перші матчі під його керівництвом “амарільйос” насправді відіграли доволі невдало, однак, по-перше, несподівані сюрпризи іноді трапляються, а по-друге, втрата очок у двох матчах Ліги конференцій на той час взагалі не мала ніякого значення. При цьому було зрозуміло, що Кіке Сетьєну, як тренеру досить таки системному, потрібно трохи часу на синхронізацію з командою.

Ще до паузи на ЧС-2022 “Жовта субмарина” здобула першу перемогу з новим тренером, обігравши в гостях “Еспаньйол”. Далі було повернення на рідний “Естадіо де ла Сераміка”, де “Вільярреал” виграв дві поспіль гри з однаковим рахунком 2:1. Спочатку дербі у “Валенсії”, а за тиждень – у мадридського “Реала”, який на той час знову був лідером Ла Ліги. Причому в обох матчах команда Кіке Сетьєна виглядала доволі переконливо і цілком заслужила ці успіхи.

У проміжку між домашніми перемогами “амарільйос” блискуче розібралися на виїзді з “Картахеною” (5:1), програвши перший тайм. А у попередньому турі успішна серія “Жовтої субмарини” була розбавлена нічиєю у Віґо в поєдинку проти “Сельти”. Гості швиденько відкрили рахунок (чудовий м’яч забив Херард Морено), але потроху галісійці вирівняли гру, відігралися й навіть претендували на перемогу – 1:1. Через цю нічию “Вільярреал” втратив можливість вискочити на чисте четверте місце в таблиці Ла Ліги, але навряд хтось аж так щоб сильно переймається з цього приводу. А ось на тижні команда Сетьєна вперше за останній місяць програла й вилетіла з Кубка Короля. “Амарільйос” знову забили два голи “Реалу”, з комфортною різницею виграли 1-й тайм, однак по перерві трохи розклеїлися і пропустили три м’ячі.

“Жирона”

Команда Мічела останнім часом заслуговує чимало добрих слів своєю якісною грою. Хай не завжди це знаходить відображення в результатах, але що є то є. Навіть були думки порекомендувати матчі каталонців до перегляду у вільний час, бо вони мали б зайти нейтральному вболівальнику хоча б через високу результативність та різні драматичні сюжети, але на тижні до “Жирони” значно підвищився інтерес саме українських вболівальників через трансфер Віктора Циганкова.

Довелося почитати, що перейшов Віктор чорті куди. Мовляв, слабка команда, такий собі ноунейм, який не сьогодні-завтра вилетить. Але, на мій погляд, краще грати за “Жирону”, “Ельче”, “Алавес” чи “Тенеріфе”, чим за нинішнє київське “Динамо” з його імітацією футболу, тисячею передач назад та поперек й прогулянками пішки по полю. В Іспанії навіть в третьому дивізіоні грають у футбол, а не імітують гру. Крім того, це гарний майданчик для кроку вперед. Тут точно помітять, якщо ти дійсно щось можеш і запропонують кращі умови.

Ну й, вибачте, але де Циганков і де топ-клуби? Років п’ять тому так, була перспектива. Можливо, навіть запрошення у серйозні клуби були, але дехто не міг скласти ціни на талановитого гравця. Скільки їх вже таких талантів потонуло у болоті УПЛ через жадібність. Чи то свою власну, чи то керівництва. А системний і якісний менеджмент лише у одного клубу, і як це працює добре видно з трансферів. За когось торгуються топи АПЛ й платять 100 мільйонів, а хтось готовий досидіти до кінця контракту й просто піти вільним агентом.

При цьому вибір з точки зору гравця Циганков зробив доволі правильний. По-перше, “Жирона” грає в якісний футбол, більше атакуючий, ніж навпаки. Й вінгери в команді Мічела грають помітну роль. По-друге, якщо Віктор насправді толковий футболіст, то має спокійно вигравати конкуренцію за місце правого вінгера, де грають то Тоні Вілья (досить посередній гравець, максимум для ротації в пристойній команді Ла Ліги), то номінально правий захисник Ян Коуто, або інший латераль, Валері. Тобто не потрібно доводити що ти краще за Дембеле, Асенсіо, Грізманна чи Ламели, треба лише виграти конкуренцію у гравців середнього рівня, проявити себе протягом двох-трьох сезонів і цілком можна йти на підвищення. Аби лише здоров’я не підвело й мову швидше вдалося вивчити. Таке ось перше враження, а чого насправді вартий Віктор Циганков і чи зможе він залишити помітний слід в Ла Лізі – покаже час.

Щодо останніх результатів “Жирони”, то одразу після паузи каталонці несподівано вилетіли з Кубка Короля, програвши 1:2 “Касереньйо”, а у двох поспіль матчах чемпіонату команда Мічела задовільнилася мировими 2:2 з “Райо Вальєкано” вдома (двічі відігрувалися завдяки пенальті) та у дербі з “Еспаньйолом” в Барселоні (були попереду, програвали, врятувалися). Минулого ж тижня “рохібланкос” нарешті вдалося перемогти. Чи то присутність Циганкова на трибуні допомогла, чи то гравці “Севільї” не з тієї ноги встали, чи то все ж “Жирона” дійсно в порядку і не просто так її нахвалюють тренери команд-суперниць. Нервіонці вийшли вперед в дебюті матчу та виграли перший тайм, однак одразу по перерві ветеран Крістіан Стуані відновив рівновагу, а наприкінці поєдинку у другому матчі поспіль відзначився Янхель Еррера. 2:1 – і ось “Жирона” вже на 11-му місці, та ще й трохи збільшила відрив від зони вильоту. Втім, розслаблятися ще дуже рано, бо боротьба за підсумковий розподіл місць тільки всерйоз починається.