Український футбол

Півзахисник ФК Оболонь Ігор Краснопір став відкриттям осінньої частини сезону VBET UA Перша

– Результати Оболоні восени оцінюю задовільно, – сказав Ігор Краснопір клубній пресслужбі. – Ми виконали поставлене завдання на осінню частину чемпіонату. Зробили перший крок до своєї мети. Ми не розслаблятимемося, а зосереджено готуватимемося до весняної частини чемпіонату.

– Який матч запам’ятався у літньо-осінній частині чемпіонату і чим саме?

– Все ж, напевне, – це матч з ФК Полтава у першому колі, оскільки, – це був мій перший забитий м’яч на професіональному рівні та вольова перемога команди на 90+ хвилині. Дуже сильні емоції після цієї гри були не тільки в мене, а й взагалі у команди!

– А щодо першого матчу у складі молодіжної збірної, які враження?

– Враження дуже чудові. Все було на найвищому рівні. Колектив та тренерський штаб прекрасні. Була підтримка. Дуже задоволений отримати такий шанс.

– Влітку ти підписав контракт з ФК Оболонь. Як тобі працюється у професіональній команді?

– Дуже задоволений. Колектив чудовий. Всі підтримують один одного та допомагають. Радий бути частиною цієї команди.

– Як швидко вдалося адаптуватися в новому колективі?

– Взагалі, коли прийшов до команди, було трішки незвично, оскільки це моя перша професіональна команда. Рівень гри набагато вищий, ніж в командах до цього. Але завдяки тому, що колектив хороший, я швидко адаптувався.

– Пригадаєш, як отримував запрошення від “пивоварів”?

– Грав за команду Денгофф, це був контрольний матч проти ФК Оболонь. Після матчу мені подзвонив мій агент та сказав, що є можливість перейти до “біло-зелених”. Ось так я потрапив до команди.

– Можливо з кимось із гравців чи тренерів вже перетинався в одному клубі раніше?

– Ні, на жаль, ні. Для мене всі гравці і тренери були абсолютно новими обличчями команди.

– Чому обрав саме 95 номер?

– Номер я особливо не вибирав, скажемо так, взяв, який був вільний.

– Розкажи, будь ласка, де тебе застала війна 24 лютого?

– 24 лютого я був у Києві та тренувався за ФК Денгофф (Денихівка).

– Де робив свої перші кроки у футболі?

– Свої перші кроки я робив у м. Києві в ДЮСШ-21. Першим моїм тренером був Руслан Васильович Шапоренко. Саме він зробив найбільший внесок для подальшого мого розвитку у футболі, він навчив мене основам футболу та технічній базі.

– Ти завжди грав на своїй позиції? Чому саме нападник?

– Так, завжди. В мене взагалі були дві основні позиції на футбольному полі – правий півзахисник, але мені більш імпонує грати саме форварда. Чому? Завжди подобається загострювати гру, забивати м’ячі та бути на вістрі атаки.

– Особисту гру з кимось аналізуєш окрім тренерського штабу “біло-зелених”?

– Завжди сам проводжу самоаналіз. Повністю себе оцінюю. Звертаю увагу на помилки, намагаюсь в майбутньому їх виправляти.

– Як ти особисто готуєшся до гри?

– Намагаюсь перед грою раніше лягти спати та візуалізую свої дії на футбольному полі. Ритуалів ніяких немає.

– Хто твої кумири дитинства?

– Ну тут без зайвих слів, це – Ліонель Мессі.

– Хто твій головний вболівальник та мотиватор?

– Мої сім’я та мої друзі.

– Розкажи про своє повсякденне життя, чим цікавишся окрім футболу?

– Люблю читати книжки та дивитися фільми.

– Як проводиш відпустку?

– Відпустку провожу вдома, у Києві. Нікуди немає можливості поїхати. Дивлюсь Чемпіонат світу з футболу. Вболіваю за збірну Аргентини.

– Наостанок, твої новорічні побажання до вболівальників ФК Оболонь.

– Вболівальникам насамперед хочеться побажати, як і усім людям, які мешкають в Україні – мирного неба над головою, терпіння, бути “стіною” та підтримкою для нашої команди.
 
Пресслужба ПФЛ за матеріалами fc.obolon.ua