Український футбол

Головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу прокоментував зустріч із ковалівським «Колосом» у рамках 13-го туру української Прем’єр-ліги, що завершилася внічию – 0:0.

– Виграли одне очко. Ми почали грати більш агресивно та конструктивно після вилучення Попова. У другій частині другого тайму наші гравці виглядали як команда – билися, боролися та створювали моменти.

Воротар суперників зіграв на дуже хорошому рівні. Загалом суперник організовано оборонявся. За статистикою, «Колос» є однією з найагресивніших команд УПЛ у плані відбору м’яча, захисту та руйнування. Я просив хлопців грати якнайшвидше й уникати контактів, тому що команда суперників добре обороняється.

Були й дії судді, які бажали кращого в плані розвитку футболу.

Повторюся, «Колос» – одна із найагресивніших команд у нашому чемпіонаті, що вони довели на полі. Були щонайменше три небезпечні контратаки на наші ворота, внаслідок яких ми могли пропустити, при трьох фолах, які суддя не побачив чи не хотів побачити. Кажу мовою цифр.

– Чому вашій команді не вистачило агресії у перші 75 хвилин? Це питання до фізичного чи психологічного стану гравців?

– Суперник добре закрився та добре грав від оборони, але нам не вистачало нападника, який замикав би наші атаки. Ми переборщували з грою в короткий пас. Потрібно було частіше міняти фланги, входити до штрафного майданчика та прострілювати вздовж воріт. Ми не завжди ухвалювали правильні рішення, чим полегшили завдання супернику.

Ми погано адаптувалися до поля, можливо, неправильно підібрали шипи. Гравці чомусь постійно ковзали у відповідальних епізодах.

Коли граєш проти суперника з такою насиченою обороною, треба намагатися бити здалеку. Ми цього не робили або використовували тоді, коли не було потрібно.

Але чемпіонат продовжується, попереду ще є ігри. Усі команди можуть як виграти, так і втратити очки. Сьогодні особливо відчувалося, наскільки важливою є роль Шапаренка в команді. Наскільки його проходи та створення чисельної переваги важливі для атаки команди. Такого гравця нам сьогодні не вистачило.