Український футбол

Гравець «Динамо» Олександр Караваєв поділився враженнями від повернення під контроль України Херсона, в якому він народився.

«Мурахи по шкірі. Весь цей час там залишалися мої рідні. Я пропонував їм виїхати, але батьки принципово не хотіли цього робити. Як міг, так їм допомагав. Добре, що можна було розраховуватися банківськими картками, тому проблем з їжею та водою не було.

Були періоди, коли на тиждень зникав зв’язок, я не знав, що в них там коїться. Могло бути все що завгодно, є приклади Маріуполя, Бучі, Харкова – всіх населених пунктів, де були рашисти й робили звірства. Надіявся на краще, що нічого цього не буде. Батько в кожній СМС казав, що вони вірять в ЗСУ.

Батьки принципово не купували російських СІМ-карт. З ними ще була жінка мого рідного брата з двома дітьми, другу дитину вона народила в окупації, у квітні. Брат – моряк, він був за кордоном, коли все розпочалося. Він там й залишається, заробляє гроші, ходить в море.

Хоч наше прізвище й має російське коріння, а мій батько має багато родичів в Росії, він повністю розуміє, що відбувалося тоді, коли був СРСР, що відбувалося пізніше і зараз. Він проти всього, що вони пропагандують. Навіть не хочуть цього чути.

Україна живе й хоче розвиватися. Так в нас є проблеми, але ми можемо самостійно розвиватися. Багато з нас спілкувалися російською мовою, але відколи все розпочалося, всі переходять на українську. Всі розуміють, що це необхідно.

Багато читав, що наші партизани продовжували свою діяльність в Херсоні. Коли зараз бачу, що наші зайшли в місто… В Херсоні 300-350 тисяч населення, 200-250 тисяч з яких виїхали. Але цей відсоток, який залишився, все одно за Україну. Коли зайшли ЗСУ, всі повиходили з українськими прапорами й показали, що хочуть жити в Україні.

Коли були ці псевдореферендуми, ніхто не виходив, ніхто цього не хотів. Весь світ це бачить, тільки там (У РФ) думають, що все це так класно й добре.

Завжди знав та вірив, що добро перемагає зло. Все буде Україна», – сказав Караваєв в інтерв’ю ПроФутболу.