Український футбол

Тренер воротарів ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського Володимир Іконніков, який працює з голкіперами в Кельні, прокоментував другий, заключний ігровий день на турнірі Euro Youth Cup-2022.

– Цей турнір був чудовим досвідом для хлопців та відмінним футбольним святом, враховуючи, що за два дні ми провели п’ять ігор. Це незамінний досвід для них, гадаю, у майбутньому він буде дуже корисним. Важливо, що наші суперники на Euro Youth Cup-2022 були 2006 року народження, а наша команда представлена футболістами 2007 року народження, серед яких кілька осіб 2008 р.н., зокрема, і один воротар. Він зіграв два матчі та своїми діями приємно мене порадував. Я побачив плоди нашої роботи, сподіватимемося, надалі він лише прогресуватиме.

– Чи достатньо роботи було у воротарів на турнірі? Як вони її виконали?

– Однозначно, вони отримали корисний досвід та достатньо навантаження. Враховуючи, що суперники були старшими, ігри проходили інтенсивніше та швидше. Це змушувало їх швидше приймати рішення і дало змогу побачити, над якими аспектами потрібно ретельніше працювати і на що ще звернути увагу у підготовці. Тож, повторюся, досвід був незамінним.

– Як коротка тривалість матчів по 25 хвилин у перший ігровий день та по 40 хвилин у другий впливала на специфіку роботи воротарів? Які підказки та поради ви їм давали у зв’язку з цим?

– Звичайно, своя специфіка в коротких матчах однозначно присутня, це впливає і на установку, і на підхід хлопців, оскільки ми маємо з першої ж секунди бути готовими до максимальних зусиль та максимально викластись на полі за цей короткий відрізок часу. А також ми маємо бути максимально сконцентрованими, оскільки кожна помилка та кожен пропущений м’яч мають великий вплив на кінцевий результат. Залишається мало часу, щоб скоригувати хід гри – зробити правильні заміни та змінити кінцевий підсумок.

– Як на воротарях відбивається більш ніж піврічна відсутність ігрової практики в офіційних матчах?

– Сподіваюся, ми набираємо оптимальної форми і набуваємо ігрового ритму. Думаю, хлопці отримають достатньо ігрового часу, якого вони не мали протягом тривалого часу, і будуть у тонусі до моменту нашого повернення додому. Коли в Україні відновиться чемпіонат, ми будемо до цього готові, зокрема воротарі. На даний момент говорити про оптимальну готовність поки що зарано, але ми до цього рухаємося і прагнемо.

– Зараз у вашому розпорядженні три воротарі, як будується робота з ними, яким компонентам приділяєте увагу?

– Працюємо всі разом, хлопці виконують спеціальну роботу, а потім беруть участь у загальнокомандних групових вправах. У спеціальній роботі дотримуємося своїх напрямів та принципів гармонійного розвитку воротаря. Усі тренування спрямовані на моделювання ігрових ситуацій, яке доводимо до автоматизму. Приділяємо увагу всім аспектам гри і, впевнений, після повернення додому, кожен воротар повинен додати у своїй майстерності.

– Спочатку після приїзду до Німеччини вашими підопічними були шість воротарів, зі скількома хлопцями комфортно працювати одному тренеру?

– Коли ми працюємо у Києві на дитячій базі на Нивках окремо з кожною командою академічного віку, як правило, у тренера три воротарі, іноді – чотири. У цьому випадку я мав шість воротарів трьох різних вікових категорій – 2007-го, 2008-го та 2009-го років народження. Звичайно, ми працювали разом, виконували ідентичну роботу. Приємно, що молодші воротарі 2009 року народження тяглися за старшими, всю роботу виконували в такому ж обсязі. Вони приємно мене здивували своїм ставленням та концентрацією. Вони не випадали з процесу, а більше того – часом своїм ставленням навіть показували приклад старшим партнерам. Тож у нас був дуже цікавий симбіоз, все-таки, у віці 13 і 15 років – велика різниця, і вона відчувається.

Що стосується індивідуального підходу, природно, з кожним я проводжу бесіди, окремо для кожного вношу корективи в роботу, враховуючи, що всі вони є різноплановими, у кожного свій психотип, характер.

– Чи можете сказати, хто якими якостями виділяється – наприклад, стрибучістю чи грою на виході?

– Сподіваюся, що до випуску з академії кожен з них буде успішним у всіх компонентах, і у кожного буде якнайбільше сильних сторін. Звичайно, всі вони мають свої задатки, природні якості та переважаючі інстинкти. Яскравіше це проявлятиметься у майбутньому.

– Напевно, тренер воротарів також має бути і психологом. Чи розмовляєте з хлопцями на не футбольні теми – про життя, побут, чи звертаються вони до вас за порадами?

– Однозначно. Я завжди будую зі своїми підопічними стосунки, які ґрунтуються на дружбі. Насамперед, я для них друг і наставник у всіх сферах життя. Вони можуть до мене звернутись із будь-яким питанням. Говоримо про все – культуру, побут поза футбольним полем, про їхню загальну освіту, знання інтелект, вміння поводитися у суспільстві, спілкуватися у сім’ї тощо. Словом, звертаємо увагу на все. Звичайно, я маю за цим стежити, сподіваюся, це їм допомагає. Психологічний аспект, безумовно, має бути у роботі, оскільки психологічна стійкість і впевненість воротаря є фундаментом надійності у грі.