Український футбол

Відомий український спортивний журналіст Артем Франков прокоментував результати київського «Динамо», яке зазнало шести поразок в останніх семи матчах.

«Розмова про несподівану та цілковиту нездатність «Динамо» зламати скільки-небудь надійну, дисципліновану оборону явно виходить за рамки репортажу, статті та навіть номеру «Футболу», тим більше про це вже чимало сказано у редакційній та на Ютуб-каналі. Так само як і про інші «подвиги» українського гранда, який зазнав шостої поразки в семи останніх матчах…

Відсутність Бущана, Шапаренка та Попова? Так, втрати, хоча я не впевнений, що Бущан потягнув би саме цей смачний удар Д’юрчо зі штрафного (втім, не можна залишати осторонь і схильність Бойка пропускати саме такі голи – зверніть увагу, наскільки вони є рідкісними останнім часом, це вам не кутові!).

Креативність «Динамо» кульгала на обидві ноги і за Шапаренка, два влучення в площину за матч часом виступали недосяжною мрією. Аналогічно і оборона анітрохи не менше помилялася за здорового Попова (це ще поєднання Забарний – Бурда не спробували! Або я щось упустив…). А чим допомогло повернення Бєсєдіна та Ваната?! Одним словом, команда справляє враження відверто розібраної та некерованої, змушуючи обливатися крокодиловими сльозами при спробі відповісти на запитання «А за рахунок чого «Динамо» може грати сильніше на цьому етапі?!»

Безумовно, за грою швидше стояли 0:0 або 1:1, тим паче непоганий гол Буяльського був скасовано лише через крихітного «фуорі джоко» у Дубінчака по ходу комбінації. Але більше нічого і не було – ось де собака порився, ось де головна слабкість команди! Нескінченна метушня з м’ячем, що періодично переходить у перевагу за володінням (як у цьому матчі) – кому потрібний цей контроль, якщо не бити по воротах і виявляти надзвичайну нездатність просто увійти до штрафного майданчика суперника? Де свіжі думки щодо стандартів, здатні поставити в глухий кут будь-яку оборону – без цього в сучасному футболі взагалі неможливо вижити…

І таких питань набагато більше, ніж потрібно. Майже всі плюси не сказати щоб так вже несподівано змінилися мінусами. Посилання на війну вже не працюють – по-перше, самі показали, що можете грати і в екстремальних положеннях, куди ж що поділося; по-друге, інші ж якось грають?! Нинішнє «Динамо» – суцільна антиреклама і самому собі, і окремим гравцям, які можуть дутися, наче миша на крупу, на будь-кого, але старанно знижують ймовірність свого переходу кудись на огрядний Захід…

Що ж, можливо, пауза на збірні піде киянам на користь. Дуже сподіваюся на це у всіх сенсах – втома фізична та психологічна, якийсь внутрішній надрив та роздрай. Коротше, вистачить слів – поразки, результати говорять самі за себе і говорять дуже погані слова.» – сказав Франков.