Український футбол

Колишній головний тренер «Чорноморця» Олександр Кучер поділився прогнозами на результати чемпіонату світу-2026.

– За кого особисто вболіватимете на цьому мундіалі і хто, на вашу думку, має найбільше шансів здобути Кубок світу?

– Насправді визначитися важко. Будемо вболівати насамперед за красивий та якісний футбол, адже глядачам завжди хочеться яскравого видовища. Що ж до фаворитів, то через збільшення кількості учасників лідери, швидше за все, входитимуть в турнір поступово – через матчі групового етапу і аж до стадії стикових поєдинків. На папері є очевидні фаворити та аутсайдери: дві команди з групи виходять напряму, а далі додаються ще вісім найкращих збірних, що посядуть треті місця.

Хоча не виключено, що хтось стартує потужно з перших турів, адже загальний рівень команд помітно відрізняється. Якщо називати конкретні імена, то головні претенденти незмінні: Франція, Бразилія, Аргентина, Португалія та Іспанія. Це традиційно сильні колективи, які завжди вважаються фаворитами, і цей чемпіонат не стане винятком.

Можливо, певну перевагу матимуть латиноамериканські збірні, адже їм легше в плані часового поясу. Різниця в часі відчутна, до того ж турнір приймають три країни – Мексика, Канада та США, а це величезні відстані й постійні перельоти. Фактор відновлення тут відіграватиме колосальну роль, і все це командам доведеться враховувати. Тож буде надзвичайно цікаво спостерігати, як усе минатиме.

– На минулому чемпіонаті світу всіх здивувала збірна Марокко, яка дійшла до півфіналу. Чи є зараз серед нетопових збірних команда, здатна так само «вистрілити» і дійти до пізніх стадій турніру?

– Важко заздалегідь стверджувати, хто саме здатний на такий стрімкий стрибок. Звісно, хороші шанси на глибокі стадії мають ті ж Бразилія чи Аргентина, але вони й так є фаворитами за замовчуванням. Щодо інших названих команд: Нідерланди – це традиційно дуже сильна, потужна збірна. Колумбія також має серйозний потенціал. Насправді здивувати на цьому турнірі може кожен із них.

– А чи є передчуття щодо грандів, які можуть не виправдати сподівань і провалитися – наприклад, не вийти з групи чи вилетіти на ранніх стадіях плей-оф?

– Оступитися може абсолютно будь-яка збірна, від цього ніхто не застрахований. Ми вже неодноразово бачили на таких великих форумах, як навіть визнані фаворити не виходили зі своїх груп. Якщо згадати хоча б кваліфікацію: та ж Італія знову не пробилася на чемпіонат світу, що стало величезним розчаруванням для всієї країни.

Або візьмемо Данію – дуже потужна команда, яка теж опинилася поза цим святом футболу. Пам’ятаєте, як у передостанньому турі з білорусами вони вигравали домашній матч, уже фактично бачили себе на мундіалі, але зіграли внічию (2:2)? У підсумку поступилися конкурентам за очками й пішли у стикові матчі. Там розгромили Північну Македонію 4:0, а от у грі з чехами – за колосальної переваги (понад 70% володіння м’ячем та близько 35 ударів по воротах) – зрештою поступилися в серії пенальті (1:1, овертайми 1:1, по пенальті 1:3) й не пройшли далі.

– Хто, на вашу думку, може стати найкращим бомбардиром турніру? Це буде хтось із молоді чи досвідчених гравців? Чи залежатиме від успіхів на мундіалі доля володаря «Золотого м’яча»?

– О, це каверзне запитання. Погляньте самі: на турнірі досі присутні Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду, є Кіліан Мбаппе. Це створює неймовірну інтригу. Мессі поїхав на чемпіонат уже повністю адаптованим до тамтешніх умов, він там виступає і почувається впевнено. За Кріштіану ми теж постійно стежимо через якісь відеофрагменти, трансляції.

Найбільш захопливо те, що їхні шляхи на турнірі теоретично можуть перетнутися, скажімо, вже на стадії чвертьфіналу. Ми пам’ятаємо їхнє легендарне протистояння в Іспанії, запеклу конкуренцію в Лізі чемпіонів, а тепер знову побачимо їх на рівні Чемпіонату світу – за цими дуелями буде надзвичайно цікаво спостерігати. Можливо, що хтось із цього дуету знову забере нагороду чи стане найкращим бомбардиром.

Звісно, не можна скидати з рахунків Мбаппе. Зараз також багато говорять про Усмана Дембеле та Майкла Олісе – це взагалі молода зірка, яка стрімко сходить. Вибір великий, адже команд і сильних виконавців побільшало. Вистрілити може будь-хто: той гравець, який з перших матчів спіймає кураж і відчує залізобетонну впевненість, спокійно може виграти золоту бутсу.

– І фінальне запитання. Цей турнір історичний: вперше зіграють 48 збірних, загалом відбудеться понад 100 матчів. На вашу думку, участь таких команд, як Кюрасао чи Кабо-Верде, – це позитив для футболу чи все ж таки перебір?

– Через таку кількість учасників матчі групового етапу на старті ризикують стати дещо поверхневими. Оскільки з групи виходить одразу три команди, деякі збірні почнуть завчасно прораховувати математику: «Так, цих ми обіграємо, тут заберемо свої очки», і заздалегідь розпишуть свій турнірний шлях. Через такий прагматизм ми можемо не побачити тієї безкомпромісної гри, на яку всі так чекають. Тому, можливо, розширювати турнір до такої кількості команд і не варто було.

Проте робити остаточні висновки зарано – усе покаже практика, – сказав Кучер.