Український футбол

Голкіпер «Динамо» Вячеслав Суркіс прокоментував в ефірі УПЛ-ТБ переможний матч проти «Полтави» (2:0), в якому він уперше вийшов у стартовому складі першої команди «біло-синіх» та зберіг свої ворота «сухими».

– Вітаємо з перемогою, з успішним матчем на нуль. Ви провели хороший поєдинок. Поділіться першими враженнями.

– Перші враження хороші, тому що команда перемогла. Звісно, завжди можна краще, тому що, я вважаю, що могли та мали перемагати з більшим рахунком. Але дякую команді за гру, тому що ми перемогли, зіграли на нуль. Для мене, як для воротаря, це найкраще, може бути.

– Експерти в студії згадували ігрові моменти, і найпам’ятніший був наприкінці матчу. Але, окрім цього, можете по ходу гри ще згадати, що створював суперник?

– Так, ударів по воротах не було до останніх хвилин, але суперники створювали моменти, бігли, намагалися комбінувати. А такий момент прийшов вже наприкінці матчу, і я знав, що таке може бути.

– У цьому моменті ви класно проявили реакцію. Розкажіть, як діяло в тому епізоді? Відстань була доволі близькою до воріт, чого взагалі можна було очікувати?

– Можна було очікувати всього, тому я не став гадати, а діяв так, як нас навчають – залишився та чекав по м’ячу. Я вважаю, в мене нормальна реакція, тому зреагував і м’яч влучив у ногу.

– Сьогодні була пара центральних захисників Тіаре-Біловар. У них не так багато комунікації та взаєморозуміння. Розкажіть, як вам гралося з ними?

– Усе нормально, ми ж перед грою все обговорили. По ходу матчу також розмовляли між собою. Я французьку не дуже добре знаю, тому перекладач підказував. Також я йому щось казав, тому що я вивчив кілька слів французькою. Тому нормальна комунікація була.

– Зараз уже завершення сезону, залишаються останні матчі. Попереду, мабуть, найважливіший матч сезону для «Динамо» – проти «Чернігова». Який настрій узагалі в команді? Адже в чемпіонаті десь не все склалося, але попереду важливий матч у фіналі Кубка України…

– Настрій бойовий, налаштовані лише на перемогу. Кубок повинен бути в Києві. Будемо віддаватись не на 100%, а на 200%, щоб усе зробити для здобуття трофею.