Український футбол

Мальорка у рамках 34-го туру іспанської Прімери 2025/26 перемогла Жирону (1:0).

Як і очікувалось, Циганков потрапив у стартовий склад Жирони, а Крапивцов зайняв позицію на лавці запасних. Прикро, що Ванат вилетів у лазарет – його відсутністю намагається скористатись Ечеверрі, який знову вийшов у ролі нападника. Домашку проти Мальорки аргентинець провів не найкращим чином, тож боротьба триває.

Поєдинок на Монтіліві мав дуже важливе значення. Каталонці внаслідок 3-матчевої безвиграшної серії опинились у чотирьох очках від зони вильоту, а балеарців відділяв всього один заліковий бал. Навіть нічия за такого розкладу нікого не влаштовувала – команди мали грати виключно на перемогу.

У першому таймі Віктор працював не стільки вінгером, скільки другим нападником, розташованим праворуч від Ечеверрі. Українець майже не займався глибинним плеймейкінгом, не відкривався між лініями й не зміщувався у центр з м’ячем. У нього навіть дотиків до сфери було мало – як і передач (всього 16, з них 12 точних).

Наш земляк мав відкриватись за спини ближче до штрафного або у периметрі. Виконуючи це завдання, Циганков ледь не відкрив рахунок на 5-й хвилині – екс-динамівець прийняв проникний пас, хитнув захисника й вгатив метрів з 13-ти. Вийшло занадто високо!

Втім, далі справи пішли не так весело. На 10-й хвилині Циганков пробував відкритись під закидушку Роки на правий край штрафного (він навіть показував партнеру, що треба закидувати), але пас пішов низом і в офсайд. Хоча положення поза грою могло й не бути.

На 13-й хвилині Ечеверрі скинув м’яч п’яткою під прорив Унахі по центру, а той дочекався підтримки Циганкова й виконав передачу під вривання у карний майданчик. Віктор добіг, але не зміг обробити м’яч першим дотиком, а потім ще й впав під тиском Мохіки.

Фулбек Мальорки грав на межі фола, захопивши руку українця в “замок” і потягнувши за собою. Арбітр промовчав.

Ще за хвилину Жирона провела контратаку, в якій Арнау Мартінес намагався запустити Циганкова в штрафний. Мохіка знову випередив українця.

Трохи згодом пригадується вривання Роки на лівий край, у якому можна було спробувати перевести сферу праворуч, на вільного Циганкова – але Жоель загрався й втратив м’яч.

В середині першого тайму Вітя розчинився, але в компенсований час він таки отримав якісний пас на хід у периметр. Мохіка наздоганяв нашого вінгера, тож Віктор спробував його хитнути – як наслідок, сталося зіткнення з Мохікою. Пенальті ніхто й не вимагав, хоча підстави свиснути 11-метровий були.

От тільки арбітр вирішив інакше. Попри наявність явного і серйозного контакту, Циганков отримав жовту картку. За симуляцію. Фантастика.

По перерві експеримент з Циганковим-форвардом припинили, однак Віктор все одно виглядав обмеженим у своїх діях. Він більше нагадував лінійного вінгера або латераля, ніж плеймейкера – відкривань і комбінацій в центрі все так же не виникало.

Лишень в останні 25 хвилин зона дій і функціонал Циганкова стали нагадувати щось звичне. Українець пробував організовувати флангові ротації, маніпулював позиціями захисників й відкривався на ближній / дальній стійках, однак комбінаційної роботи в правому краю атаки все одно було мало – це помітно навіть на скромній і бракованій статистиці передач. Мічел явно спростив тактику, що негативно позначилось на ефективності Віктора.

У другому таймі наш земляк майже нічим не запам’ятався. Було тільки кілька непоганих технічних дій і відкривань, але на гру вони не вплинули. Винятком став епізод на 83-й хвилині, коли Циганков прийняв скидку від Стуані та розігнав контратаку – вона завершилась ударом.

І все одно Мічел довіряє Циганкову – каталонський ентренадор замінив Ечеверрі, Року, Бельтрана й Блінда, але не українця. Як і завжди.

До перерви атакувальна гра господарів виглядала дуже блідо. Окрім моменту Циганкова, до активу Жирони можна занести тільки вихід Ечеверрі віч-на-віч на 20-й хвилині. Клаудіо забракло хитрощів – він не чекав партнерів і не став обходити Лео Романа по зовнішньому радіусу, а його удар парирував голкіпер.

При цьому “рохібланкос” припускалися не стільки грубих помилок у захисті, скільки невимушених. Особливо старався Блінд – іноді хотілося спитати, чи не п’яним вийшов Дейлі. У одному з епізодів нідерландський ЦЗ послизнувся на власній половині, а потім збив нападника у штрафному – пощастило, що суддя не став свистіти.

В іншому моменті Блінд обрізався при передачі назад. Значно більше користі приніс Вітор Рейс, який врятував на 31-й хвилині – каталонці втратили Мурікі на лінії карного майданчика, дозволивши пробити у правий нижній кут, але захисник Жирони вибив м’яч зі стрічки воріт!

Жирона огризнулася вриванням Роки на 36-й хвилині, але його постріл з гострого кута пройшов над ближньою дев’яткою.

Нічого цікавішого підопічні Мічела в першому таймі не створили – а от Мальорка зуміла вирватись уперед прямо перед перервою. Героєм став Саму Кошта, який скористався бездарною роботою захисників Жирони з орієнтирами.

Особливо вразлив Блінд, який просто кинув грати з нападником і перемкнувся на Мурікі, хоча м’яч летів за спину Дейлі. Покарання виявилось миттєвим – Мохіка подав, а Кошта замкнув у ближній кут. 0:1!

У другому таймі Жирона домінувала, ведучи 9:2 за ударами та володіючи м’ячем 77% часу. Команда 18 разів заходила у штрафний балеарців, однак гострих моментів все одно бракувало – їх було всього чотири. Перший на 53-й хвилині організував Мартінес, який прострілив з правого флангу під замикання Році, однак його постріл у ближній кут взяв Роман.

Ще за три хвилини зрівняти рахунок міг Унахі, який бахнув з лінії карного майданчика й влучив у штангу.

На 75-й же хвилині Франсес спіймав м’яч на ногу й вгатив з лету метрів з 14-ти – сфера пройшла над ближньою дев’яткою! Найкращий же шанс змарнував свіжий Стуані, який на 83-й хвилині почав і завершив вищезгадану контратаку за участі Циганкова. Крістіан отримав проникний пас і завдав удару в дальній кут, але Лео Роман спіймав м’яч!

Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну поразку Жирони – каталонці програли вже третє поспіль, а їхня безвиграшна серія досягла чотирьох турів. Каталонці залишились у чотирьох очках від зони вильоту, тоді як балеарці відірвались на п’ять.