Український футбол

Колишній захисник “Шахтаря” Олександр Сопко проаналізував роботу Сергія Реброва на чолі збірної України.

– Сьогодні вранці дізналися про відхід Сергія Реброва зі збірної. Як ви, загалом, до цього ставитеся?

– Ну, як до звичайного футбольного процесу. Вічних тренерів немає ніде, ні в клубах, ні у збірних. Громадськість вимагала цього раніше, тиск наростав весь час і склався навколо нього. Можливо, десь незаслужено, а десь, цілком справедливо. Така атмосфера недовіри, якогось невдоволення і постійної критики.

І далі працювати в такій ситуації, я вважаю, не можна.

Результат – це найголовніше в будь-якій тренерській роботі. Результат збірної, він часто складається не тільки з готовності, не тільки з тренерської геніальності. Це залежить і від підбору футболістів конкретно до якогось вирішального матчу. Залежить від удачі, якоюсь мірою, від везіння. Ну і залежить ще й від суперника. Наскільки суперник сьогодні конкретно в цей момент буде більш мотивований, більш підготовлений. Це специфіка тренера збірної.

У клубі працювати, з одного боку, важче фізично, тому що працюєш 24 на 7, день у день, на відміну від збірної. Але відповідальність у збірній вища, і можливості працювати в клубі об’єктивніші. Є час, спостереження за футболістами, за їхнім станом.

У клубній роботі, з одного боку, важче, з іншого боку, простіше. Твій тренерський талант у клубі розкривається навіть більше. Тому я вважаю, що як клубний тренер Ребров досяг результатів. Не будемо заперечувати. І користується авторитетом, певною репутацією. І в нього є пропозиції. Я думаю, що він знайде себе у клубній роботі. Буде вдосконалюватися сам і досягати результатів.

Ажіотаж навколо збірної на тлі невизначеності, недомовленості, закритості — було незрозуміло, що там відбувається. Більше було чуток, більше інсайдів. Часто неправильних. Я думаю, це більше докір на адресу федерації.

Федерація закрилася в цьому вузькому колі своїх кількох менеджерів і вели всю цю політику. Було відчуття, що федерація і збірна – це акціонерне товариство, закрите від очей усіх інших. Що відбувається всередині, ніхто нічого не знав.

– Поділіться враження від збірної за часів Реброва.

– Очікували більшого, і в усіх ресурсах про це тільки говорили. Говорили, що найсильніше покоління у нас, половина гравців у найкращих топових клубах. Говорили, що у нас зухвала молодь, яка заявила про себе за кордоном, зірки є.

Очікування були дуже великими. На жаль, на пальцях можу перерахувати матчі, де було видно і команду, і потенціал.

Загалом, Реброву не вдалося реалізувати цей потенціал. Чому це сталося, це вже інша розмова, більш обширна і серйозна.