Український футбол

Колишній генеральний директор «Дніпра» Андрій Стеценко дав інтерв’ю 24 каналу. Там він, зокрема, прокоментував невдоволення клубів УПЛ рівнем арбітражу.

– Як ви сприймаєте новини щодо незадоволення суддівством в чемпіонаті України?

– Для мене нічого дивного немає. Це вже стара заїжджена тема, яка була споконвіку і ніколи не закінчиться. Була, є і буде. Команди, які чогось хочуть досягти й не можуть цього зробити, завжди будуть нарікати на суддівство. Якщо команди ставлять перед собою якісь завдання і щось у них не виходить, обов’язково однією з причин для них буде упереджене суддівство.

– Хто в першу чергу використовує цей аргумент? Тренери, директори?

– Це може йти від кого завгодно, навіть від вболівальників. Вони сидять і бачать якісь суддівські помилки, які здаються їм упередженими. Чудово пам’ятаю, коли я працював у «Дніпрі», вболівальники хором на весь стадіон скандували нецензурні вирази на адресу арбітрів. І все ж найбільше цим страждають тренери. Зазвичай вони пояснюють свої невдачі необ’єктивним суддівством.

– На вашу думку, яка зараз ситуація з арбітражем в чемпіонаті України?

– На мій погляд, на даному етапі український арбітраж зараз трішки покращився. Я це можу аргументувати хоча б тим, що деякі українські арбітри нарешті почали залучатися до матчів на європейській арені. В мій час вони про це навіть мріяти не могли. В УЄФА ж не дурні сидять. Вони бачать і розуміють, що, судячи з усього, рівень українських арбітрів підвищився.

Нехай там не топові матчі Ліги чемпіонів, але хоча б за щось уже зачепилися. Як воно буде за рік чи два – ніхто не знає. Але зараз я бачу, що є чимало молодих кваліфікованих арбітрів, які досить грамотно розбираються в темі.

– Ви ще не застали систему VAR. Цей інструмент покращив арбітраж чемпіонату України?

– Я вважаю, однозначно покращив. У суддів стало менше можливостей впливати на результат матчу, особливо за допомогою таких дій, як призначення пенальті або визначення офсайду. Я так розумію, що в майбутньому VAR буде розвиватися, там ще якісь додаткові нововведення будуть.

Звичайно, є ось ці випадки, коли люди на VAR намагаються свою думку нав’язати головному арбітру і вплинути якимось чином на результат. Це, звичайно, трішки засмучує. На мій погляд, суддя в полі ще якось може десь помилитися, нехай навіть ненавмисно, у зв’язку з динамікою гри. Але ті, хто сидить на VAR, вони 20 разів дивляться цей повтор і не бачать очевидне. Для мене це взагалі незрозуміло й одразу з’являються думки про якийсь корупційний складник.

– Ви бачите зі сторони, як комітет арбітрів публікує аудіозаписи перемовин суддів. Рішення арбітрів пояснює Нікола Ріццолі – людина, яка судила фінал чемпіонату світу і фінал Ліги чемпіонів, а тепер працює на високій посаді у КОНКАКАФ. Це йде на користь арбітражу?

– Я вважаю, що пояснення від Ріццолі – це добре. В багатьох провідних європейських чемпіонатах суддя одразу після перегляду VAR пояснює всім, чому прийняв таке рішення. Всім відразу стає зрозуміло, тобто це абсолютно нормально.

А що стосується внутрішніх переговорів між арбітрами, які сидять на VAR, то ось тут би я подумав, чи варто це оприлюднювати. Це ніби-то внутрішня справа. Це як судове розслідування йде. Його ж подробиці на публіку не оголошують, тільки результат. Я можу помилятися, але мені здається, що це оприлюднювати зайве. Це моя думка.

– А що скажете про детектор брехні? Є у вас довіра до цього інструменту?

– Мені складно відповісти на це питання, тому що я не дуже розумію, як це працює. В мій час подібного роду речей не було: ні VAR, ні поліграфа. Вірили на слово. Ось тому мені складно оцінити. Але якщо це дійсно працює цивілізовано і нікого ще не викрили, то, мабуть, у нас арбітри ідеальні. Або цей поліграф працює якось не так (насправді протягом останніх двох років трьох арбітрів і одного спостерігача арбітражу відсторонили в тому числі після перевірки на поліграфі, – прим.).

– Складається парадоксальна ситуація, що всі ці речі запроваджують для відкритості, але клуби все одно незадоволені та вимагають ще більше відкритості. В Іспанії. Італії чи Англії не публікують такі перемовини. Куди ще більше відкритості?

– Ну тоді нехай ті, хто претензії пред’являє, самі беруть свисток і судять. А потім розповідають, чому вони приймають ті чи інші рішення. Куди вже відкритіше, якщо навіть внутрішні переговори між арбітрами публікуються? Може тоді після кожного матчу примусово на сповідь відправляти? Це вже може дійти до маразму.

Я не заперечую можливу наявність корупційного складника і зараз, і в мої часи. Але доводити до маразму… Це все ж таки гра й арбітри – живі люди. Не треба їх настільки знищувати, щоб вони боялися працювати. Вони тоді перестануть пам’ятати, як їх звати. Навіщо доводити до такого?