Український футбол

Журналіст Setanta Ігор Бойко проаналізував гру київського «Динамо» в матчі 23-го туру чемпіонату України з «Металістом 1925» (0:1).

– Ігор Костюк тричі на прес-конференції сказав, що Динамо провело якісний матч проти Металіста-1925. Це одночасно і правда, і не зовсім правда.

Його слова не дуже сприйняли одразу після закінчення поєдинку, тому що завжди запамʼятовується останнє та емоційний фон зазвичай дуже впливає на це сприйняття. Якраз остання третина гри дає привід говорити, що вищезгадані слова Костюка не зовсім правда. І це не був якийсь незначний період, а цілі 30 хвилин після моменту Михайленка, за які Динамо не створило жодного моменту, пропустило та знову не створило жодного моменту.

Загалом матч проти Металіста-1925 за своїм сценарієм нагадував осінні поєдинки команди Олександра Шовковського, коли план А є, він непогано працює, але забити не вдається, після чого потрібно робити якісь зміни, шукати інші варіанти, а цей пошук призводить тільки до погіршення ситуації. Якщо говорити про перші 60 хвилин, то виходило багато чого. Будь-який тренер, якщо не скаже цього привселюдно, то може сказати в роздягальні, або ж принаймні подумає: треба просто реалізовувати моменти.

Хоча Динамо й програло Металісту-1925 з тим рахунком, що й Карпатам, але це був зовсім інший поєдинок. У тренерському штабі киян зробили висновок стосовно декількох ключових аспектів гри: підготовка до суперника (а Металіст-1925 значно більш зрозумілий, ніж оновлені Карпати), певні зміни в структурі своєї гри (а це було важливим в матчі проти настільки структурованого суперника), пошук балансу (а Костюк дуже пишається тим, що команда добре грає в захисті, чого не було з Карпатами та було з Металістом-1925) та значно ефективніше використання найкращих якостей тих футболістів, які зараз є в команді, а не просто намагання грати в свій футбол тими, хто в нього грати не може.

4. Якщо Ярмоленко й досі залишається найкращим гравцем у складі Динамо, то потрібно створювати зручні умови для нього. Коли поруч з ним в трикутнику грають Коробов та Піхальонок, а на протилежному фланзі заряджені на кроси Вівчаренко та Редушко, то в цьому мало сенсу. Сам Ярмоленко вже не надто мобільний та швидкісний гравець, а тому Тимчик, Михайленко, Волошин, який добре грає поміж лініями, Шапаренко можуть бути його бігунками. Як і в матчі проти Карпат, Ярмоленко знову був найкращим та фактично єдиним, хто стабільно міг забезпечити останній пас. Шапаренко, Волошин, Герреро нагоди не реалізували. Після заміни Ярмоленка Динамо грало жахливо.

3. Після того як матч проти Карпат показав, що з трикутником Ярмоленко – Піхальонок – Коробов неможливо грати в омріяний Костюком пресинг, відсутність Піхальонка за наявності Ярмоленка – це обовʼязковий фактор. За такого варіанту, коли Шапаренко був замість Піхальонка нагорі командної роботи, а Михайленко страхував – це працювало зовсім по-іншому. Зрештою, саме помилки Металіста-1925 під час пресинг-дій Динамо стали рушійною силою перших гольових моментів.

1-2. Після матчу проти Карпат Костюк говорив, що довелося багато грати флангами, тому що суперник закрив центр. Авжеж, Динамо скористалося проблемами суперника в цій зоні, але також знаходило можливості атакувати через центр завдяки зміщенню Волошина та позиції Шапаренка. Це якраз одночасно і зміни в своїй структурі, і підготовка до суперника. Wyscout взагалі інтерпретує позицію Шапаренка в цьому матчі як нападник, а формацію команди 4-4-2, Волошин за середньою позицією розташовується на одній лінії з Бражком, якщо говорити про вертикальну вісь. І Шапаренко, і Волошин постійно знаходили простір поміж лінією захисту та опорною зоною, яка була ослаблена відсутністю Калюжного. Павлюк не зумів замінити капітана харківʼян, у перші 25 хвилин гарною підмогою для Динамо став Баптістелла, після заміни якого нарешті почалася гра 11 на 11. Також Динамо впоралося з основними загрозами під час захисту, хоча у Металіста-1925 дуже мало можливостей загалом, але Рашицю ліворуч та Крупського праворуч вдалося нейтралізувати. Тобто, дійсно вийшло багато чого, але не перемогти.