Український футбол

Збірна України U-21 у рамках групового етапу кваліфікації Євро-2027 розписала нічию з Литвою (1:1).

Литовська збірна і на дорослому рівні вважається однією з найслабших, а молодіжка тим паче не вражає. У відборі на Євро-2027 U-21 вона не виграла жодного матчу з п’яти, зазнавши чотирьох поразок – зокрема, і від України. Втім, ставитись до наших балтійських друзів зверхньо “синьо-жовті” не мали права.

По-перше, перший тайм у осінньому поєдинку з Литвою дався підопічним Унаї Мельгоси важко. По-друге, ціна осічки була вкрай високою – збірна ризикувала втратити останні шанси на чемпіонат Європи, адже відставання від топ-2 в групі становило 6 очок. А після матчу з “жовто-зеленими” залишилось би тільки три тури.

Особливих цікавинок у складі тренерський штаб не приготував. На березневий збір потрапили аж чотири дебютанти – Редушко (вінгер Динамо), Вілівальд (центрбек Кривбаса), Попович (голкіпер Кішварди) та Будко (хавбек АЗ Алкмаар) – от тільки жоден із них в основу не потрапив. Будка навіть на матч не взяли.

Ніхто не сумнівався у домінування української команди, але хотілося подивитисьна роботу механізмів для зламу низького блоку. Механізми працювали дуже добре – підопічні Унаї Мельгоси непогано розтягували блок, а вінгери діяли різнобарвно. Гусол працював у лінійному руслі, просуваючи м’яч на швидкості й ріжучи кути, а Кревсун з Глущенком намагалися діяти між лініями. Що й не дивно, адже вони не є вінгерами.

На чужій третині завжди вистачало футболістів у жовтих футболках. Українці великими силами заходили в зони завершення, відкриваючись на ближній стійці, на лінії воротарського та під катбек (як мінімум). Оборону литовців непогано розтягували, а з флангів йшли непогані кроси.

Одну із подачу Степанов навіть спробував замкнути бісіклетою, але удар не вийшов. Кілька інших ударів виявились заблокованими. Реально гольових моментів у карному майданчику литовців до перерви так і не створили – хоча в тактичному плані все було правильно. Проблема крилася виключно у технічному виконанні.

Те ж саме стосувалось роботи без м’яча й перехідних фаз. Команда демонструвала навченість і класову перевагу над суперником. Один тільки Кревсун відбирав м’ячі в пресингу 3-4 рази, але у моменти вся ця краса не конвертувалася. Винятком став епізод з вриванням Гусола на лівий край штрафного – Артем завершив пострілом у дальній кут. М’яч повільно пройшов повз дальню стійку.

Дані проблеми є характерними для молодіжного футболу – коли в організаційному плані все добре, а фінальний продукт відсутній через брак холоднокровності. Як наслідок, підопічні Унаї Мельгоси відправились відпочивати за нулів на табло.

Другий тайм розпочався у тому ж руслі, чому сприяла відсутність замін. Правильних і корисних переміщень було вдосталь, а гостроти – мізер. Першого небезпечного епізоду довелося чекати аж до 58-ї хвилини.

Гусєв прийняв пас від Кревсуна (той не вперше обмінявся флангами з Гусолом) та обігрався зі Степановим у штрафному. Комбінація завершилась потужним ударом Артема в дальній нижній кут, однак м’яч знову пройшов поруч. На щастя, цей момент не став єдиним.

На 62-й хвилині Україна U-21 нарешті забила гол. Спрацювало переведення активного Кревсуна на правий край – хавбек Борусії Д відкрився на дальній стійці, а Пастух виконав точну діагональ. Данило замкнув у підкаті. 1:0!

Здавалося, що на цьому питання щодо переможця закрито, але навіть цей факт не допоміг Україні бути конкуретнішою в завершальних фазах. Команда знову красиво катала м’яч у центрі й заходила у карний майданчик, але без загострень. За такий футбол несподівано прилетіло покарання.

На 70-й хвилині Степановічус змістився з правого флангу в центр і виконав крос під замикання Янсонасу. Нападник до м’яча недотягнувся, але трішечки дезорієнтував Крапивцова – Владислав зупинився, адже в мить удару голкіпер має стояти на двох ногах. Хоча Владислав навряд чи б врятував. Сфера за красивою дугою влетіла точнісінько під ліву штангу. 1:1!

Унаї Мельгоса відреагував миттєво. Вже на 72-й хвилині замість Степанова та Гусола з’явились Редушко та 204-сантиметровий Пишур. “Синьо-жовті”, звісно ж, підвищили оберти в спробі відігратись – втім, гра почала розвалюватись. Якщо до пропущеного м’яча українці демонстрували злагоджену організацію, то тепер матч став хаотичним, з купою втрати і з простішими рішеннями.

Можливо, так і треба грати в останній 20-хвилинці, коли підтримувати структуру стає важче, однак моментів цей футбол не приніс. Винятком став епізод на 80-й хвилині, коли Пищур замикав простріл від Гусєва, але удар виявився слабеньким. Без проблем для голкіпера.

Ось і все. Нічого кращого вболівальники не побачили. Україна U-21 в п’ятому матчі поспіль (включно з товариським проти Албанії) не змогла здобути перемогу. Команда залишилась у шести очках від другого місця при грі Хорватії в запасі – а саме “картаті” тримаються другими.

Турки ж тримаються у семи балах від нас. Із таким розкладом шанси на прорив у чемпіонат Європи стали надзвичайно низькими.