Втрата усіх лівих центральних захисників і неоднозначна форма нападників призвела до купи фантазій щодо можливого стартового складу збірної України. Тим не менш, основний варіант більш менш читався. Сергій Ребров не став розривати зв’язку Циганкова й Ваната, Зубков вийшов на лівому фланзі атаки (як і проти Ісландії у Вроцлаві), а лівим фулбеком став Миколенко (як це завжди й було).
А от із лівим центрбеком, здається, не вгадав ніхто. У цій ролі очікували побачити Сватка або навіть Саравія, але тільки не Бондара – занадто вже багато він напомилявся з Канадою рік тому, після чого Валерій взагалі не виходив у футболці “синьо-жовтих”. Та і в Шахтарі проблем чимало. Сергій Ребров ніби навмисно пішов против очікувань, поставивши у основу саме Бондара.
Грем Поттер теж не обійшовся без сюрпризів. Шведська преса очікувала продовження ідеї зі схемою 4-4-2, як в останніх двох поєдинках провального відбору на ЧС-2026, а в основі бачили Ларссона (Айнтрахт), Свенссона (Борусія Д) й Старфельдта (Сельта). Усі вони опинились на банці, поступившись місцем Карлстрьому (Удінезе), Юханссону (Даллас) і Лагербільке (Брага).
Знекровлені “Тре Крунур” втратили у зірковості, але при цьому перебудувались на улюблену для Поттера схему 3-4-3. Таким чином екс-коуч Брайтона й Челсі посилював атакувальну міць на флангах, де до швидких вінгерів додалися вкрай агресивні латералі (Юханссон і Гудмундссон) – але ризикував центром. Шведи бачили свій шанс у перехідних фазах, бо восени вони давалися добре.
Стартовий шок
Швеція попри нову схему особливо не здивували. Скандинави атакували вертикально, не цураючись банальних виносів на Дьокереша. Благо, перший же із них звершився виграшним єдиноборством Віктора. Друге ж започаткувало взяття воріт збірної України.
“Тре Крунур” вирвались уперед вже на 6-й хвилині. Дьокереш поставив спину Забарному й прийняв лонгбол, після чого скинув його Еланзі. Ентоні розвернувся навколо Бондара й змістився на фланг, де атака нібито мала й заглохнути – втім, Гудмундссон скинув м’яч назад на вінгера Нюкасла, а той дав розрізний пас поміж Тимчиком і Ярмолюком.
Його прийняв Нюгрен, скориставшись позиційним провалом Калюжного (або ж браком комунікації із Забарним). Нападник Селтіка отримав величезну кількість простору в штрафному й виконав простріл, який на лінії воротарського замкнув Дьокереш – форвард Арсенала випередив Бондара. 0:1.
“Вікінги” могли й подвоїти перевагу. Рвалося там, де було тонко: Тимчику було критично важко втримати тиск Гудмундссона та інші прориви крізь свою зону – і на 25-й хвилині лідер Лідса протиснув Олександра в спринті та боротьбі, увірвавшись на край карного майданчика. Подальший постріл поцілив у штангу!
Між цими епізодами стався кутовий із замиканням Гіна, боротьбу якому програв Миколенко. Так вони могли реалізувати одну зі своїх небагатьох чеснот у цьогорічному відборі – антропометрію й стандарти.
Україна провалилась у боротьбі з блоком шведів
Підопічні Грема Поттера провели всього три постріли до перерви, а весь інший час захищались у надзвичайно компактно блоці 5-4-1. Україна опинилася в максимально незручних для себе умовах і видала вбивчу статистику – при 72% володіння команда виконала 5 дотиків у штрафному й мала 2 удари.
Першою проблемою став хороший пресинг збірної Швеції. У відборі він виглядав жахливо, але відсутність лівоногого центрбека й традиційні проблеми правих фулбеків під тиском допомогли “Тре Крунур”. Дуже часто Трубіну доводилось виносити м’яч уперед, тому що всі були перекриті.
Лонгболи – це друга проблема збірної в першому таймі. Чіплятись за виноси було нікому. Ванат виконав всього 5 дотиків до м’яча й програв більшість єдиноборств, а підбирання вигравались дуже рідко. Зубкову теж було важко змагатись в антропометрії (як і всім нашим гравцям). На думку одразу спала думка про терміновість виходу Яремчука чи Гуцуляка.
Третьою проблемою збірної стала низька кількість вривань інсайдів чи атаки глибини. Блок шведів був компактним, але кілька разів його добре розтягували, відкриваючи шпарини між трійкою ЦЗ та латералем Зокрема, Циганков витягував центрбеків повище, а Зубков виманював крайнього захиснка у фланг.
От тільки таких маневрів було критично мало. Їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Зокрема, Судаков і Ярмолюк лишень по разу увірвались у кишені, не зробивши нічого небезпечного. На цьому тлі знову згадались Яремчук, Пономаренко та Гуцуляк, хоча й банальні відкриванні за спини захисникам з флангу українці майже не проводили.
Як наслідок, за весь перший тайм збірна провела всього один момент. Та й той виявився випадковим. Миколенко на 19-й хвиині виконав крос, який у власні ворота ледь не зрізав Гін. Ось і все. Команди відправились відпочивати за рахунку 0:1 на користь Швеції.
Катастрофа по перерві
Другий тайм розпочався без замін, що могло б насторожити, якби Швеція не почала створювати моменти одразу з поновленням гри. Вже на 47-й хвилині Лагербільк скинув подачу з кутового на Старфельдта, а той бахнув низом метрів з восьми – Трубін врятував Україну.
Ще за дві хвилини новий стандарт завершився серією заблокованих пострілів. Вона завершилась ударом Гудмундссона з лівого краю – повз дальню стійку! Лишень після цього підопічні Сергія Реброва огринулись своїм моментом, однак удар Зубкова з меж карного після скидки від Судакова виявився занадто слабким.
А потім стався жах. Голкіпер Нордфельд запустив банальний лонгбол у напрямі Дьокереша, а Забарний не зміг розрахувати траєкторію м’яча й пролетів повз неї. Доволі типова помилка Іллі, якому цей матч такж дався погано. Віктор же випередив Бондара й реалізував вихід віч-на-віч. 0:2.
Відверто кажучи, у камбек вже тоді не вірилось. Його й не сталося, хоча Сергій Ребров на 60-й хвилині випустив Яремчука, Гуцуляка й Очеретька. Наші футболісти додали в активності, стали частіше пробувати кроси, але нічого небезпечного взагалі не створили. А потім Дьокереш поставив крапку.
Нападник Арсенала перехопив невдалий пас Тимчика на Забарного, легко втік від Забарного й обійшов Трубіна. Анатолій із відчаю пішов на пенальті, збивши Віктора – а потім навіть вгадав напрям удару шведа з “позначки”. От тільки Дьокереш пробив точно й сильно. 0:3.
Говорити про футбол у наступні 20 хвилин немає сенсу. Тим паче, що нічого кардинально нового Україна не створила. Можна тільки потішитись за Пономаренка – у своєму дебютному матчі за національну команду Матвій забив типовий для себе гол.
Гуцуляк виконав переведення на Циганкова, той головою скинув у центр штрафного, а Матвій уникнув офсайду й бахнув у ліву дев’ятку. 1:3. Цей гол став останнім у зустрічі.
Україна знову провалила плей-офф кваліфікації на чемпіонат світу. Мабуть, така наша доля. Зате не програємо полякам у фіналі відбору – Сергій Ребров вберіг нас від цих неприємних відчуттів.