Український футбол

Ексфутболіст Епіцентра Денис Янаков ексклюзивно для «УФ» розповів про свій перехід до румунської Унірі, яка веде боротьбу за виживання.

Випускник академії Динамо Денис Янаков перейшов до румунської Унірі. 27-річний футболіст уже встиг дебютувати за свій новий клуб у місцевій Суперлізі (відіграв 13 хвилин проти Арджеша, 0:0) та поділився першими враженнями від атмосфери та рівня місцевого футболу.

Денис Янаков розповів сайту «Український футбол» про перехід в румунський клуб та як проходила адаптація в новому колективі. Окремо він пригадав, чому не зміг закріпитися в Епіцентрі.

– Денисе, розкажи про дебютний матч за новий клуб?

– Тільки позитивні враження, взяли очки з командою, яка йде в топ-6. Гра видалась важкою, грали від оборони. Тренери задоволені виходом. Єдине, що м’яч не так часто до мене доходив.

– В середині команди відчувається тиск, що кожна наступна невдача стане фатальною, коли розділять очки після регулярного сезону?

– Всі розуміють ціну помилки. Матч проти Арджеша вийшов не таким відкритим, як гра з Рапідом, який грає сам і дає супернику пограти. Арджеш багато нав’язував боротьби, постійно забігали за спину. Я вважаю, у нас досить високі шанси залишитись в Суперлізі без перехідних матчів.

– Чому саме Уніря?

– Агент, з яким я раніше працював, розповів мені про цей варіант. Я дуже сильно загорівся, поспілкувавшись з хлопцями, які грали раніше в Румунії. Все вирішилось протягом тижня. Мене запевнили, що трансфер був погоджений з головним тренером. Він хотів мене бачити в команді.

– Але контракт чомусь запропонували на півроку…

– Трошки не так. Якщо Уніря не вилетить, то угода автоматично буде продовжена ще на один рік.

– Які варіанти розглядав?

– Були пропозиції з України та з країни колишнього «совка». З точки зору фінансів я б точно виграв, але не секрет, що в команді грають росіяни та білоруси. Я сам з Мелітополя, і це ні в яку голову б не вклалось. Всі знали, що я тренувався з Зімбру, але не змогли домовитись про співпрацю. Тоді я вже вирішив для себе спробувати себе в Європі.

– В який футбол грає твій новий клуб?

– Дуже висока інтенсивність на тренуваннях. Враження таке, що ти ніби матч відіграв в плані затратності. Наприкінці тренування ігрові серії були, то судоми вже такі пристойні почалися. Хоча я проходив збори, був під навантаженнями. Це справді щось нове в плані тренувального процесу. На тренуваннях не було такого, що ти можеш дати паузу.

– Ти вважаєш, що румунська Суперліга допоможе тобі знайти себе після поневірянь різними командами вдома?

– Я бачив інтерв’ю Романчука, і повністю з ним згоден, що в нас люди недооцінюють чемпіонат Румунії. Час, коли найкращі їхні футболісти приїжджали до нас, вже давно минув. Нам би у них щось для себе з кращого досвіду перейняти.

– Наприклад?

– У них вважається обов’язковим, щоб в основному складі виходив один футболіст молодше 21 року. Це говорить про те, що для них важливо розвивати своїх, а не тримати для кількості. Тут я не вважаюсь легіонером, а якщо зможу показати себе за ці півроку, то за наявності хорошої пропозиції готові відпускати.

Я не грав проти Рапіда, але я б відзначив, що кожна команда намагається грати в футбол, пресингувати, лізти вперед. Ніхто не стає в низький середній блок і чекає на власній половині. Оце цікаво.

– З тобою в команді грає ще один українець Олександр Сафронов. Його присутність в команді полегшує процес адаптації?

– 100%! Саня допоміг влитись в колектив. Трошки призабув англійську, намагаюсь швидко всі базові речі пригадати. Планую займатись з викладачем.

– Які цілі ставиш перед собою в новому клубі?

– Мені 27 виповнилось в січні. Хочу далі прогресувати і вивести себе на новий рівень. Купа амбіцій. Перехід в Унірю я розцінюю як крок вперед.

– Першу половину сезону ти провів в Епіцентрі. Що завадило стати лідером новачка УПЛ?

– Розбіжності в поглядах. Десь не виправдав очікувань тренерів, які мене запрошували.

– В першій половині сезону команда страждала від власних помилок, через які недорахувались очок, чи не так?

– Тут кілька факторів спрацювали: в команду прийшло багато нових гравців, не так багато пацанів з чемпіонської команди грали до цього в УПЛ. Потрібен був час звикнути. Календар перших турів – ніколи раніше такого не було, щоб одразу проти тебе Шахтар, Динамо, Кривбас, ЛНЗ, Колос. Перші вісім турів вийшли дуже веселі. Команда стала зігранішою, впевнена в собі, але помилки на такому рівні суперник не пробачає.

– Не шкодуєш про те, що перейшов в Епіцентр?

– Я можу тільки подякувати Сергію Миколайовичу Нагорняку, який був ініціатором мого запрошення. Я можу тільки себе звинувачувати, що не закріпився. Можливо, я себе неправильно поводив в окремих ситуаціях, не виправдав довіри. Це досвід для мене і можливість в майбутньому зробити правильні висновки.

Можу віддати належне Епіцентру, який обрав свій вектор і знаходить цікавих гравців, на яких би мало хто звернув увагу. В будь-якій країні завжди можна знайти якісних виконавців, які грають в посередніх командах. Навіть у нас в нижчих лігах, якщо придивитись, можна когось знайти.

– Наостанок. Епіцентр затримається в УПЛ ще на сезон?

– Згадуючи нашу останню розмову з президентом, я сказав, що команді під силу уникнути перехідних матчів. Головне брати свої очки з прямими конкурентами.