Український футбол

Новачок «Колоса» Тарас Степаненко розповів про деталі свого повернення в Україну та розставання з турецьким «Еюпспором».

– Я, скажімо так, із захопленням повернувся додому. Мене переповнюють емоції. В Україні останній раз так, щоб приїхати з родиною й пожити вдома, думаю, я був влітку. Повертатися на рідну землю завжди гарно. Тому, поки що у мене тільки позитивні емоції.

– Мені згадується відео, як Ярмоленко повертався в «Динамо». Ігор Михайлович сказав: «Синку, пора додому». Які слова вам зараз асоціюються? Що вам говорило керівництво «Колоса»?

– Мене дуже тепло зустріли й привітали. З керівництвом я ще не бачився, бо знаю, що президент поїхав до родини. Все відбувалося дуже швидко. Я буквально 26-го числа виїхав уночі з Іспанії, одразу приїхав у Ковалівку, а з Ковалівки відразу у Львів. Тобто все так швидко, що я ще трохи в такому переїзному стані. Почав тренуватися, вже тут пройшов медогляд. Все так швидко, що я навіть ще, скажімо так, не зміг отямитися.

– Скажіть, варіанти продовження кар’єри були тільки з «Колосом», чи, можливо, ще якісь інші українські клуби теж хотіли вас підписати?

– Вийшло так, що після того, як я вже міг розмовляти з клубами, першим був «Колос». Вони буквально за кілька годин вислали контракт і проявили повагу. Тому я теж відповів великою повагою до клубу, сказав дякую. Одразу прийняв їхню пропозицію, адже моя задача – грати у футбол. Якщо люди [ставляться] до тебе з теплою душею – я із задоволенням прийняв.

У мене так вийшло в Туреччині, що довелося покинути клуб і повернутися додому. Я попросив контракт до літа, щоб просто пограти у футбол.

– Трішки про турецький етап. Я знаю, що там було дуже багато подій і, на жаль, травми переслідували вас. Розкажіть загалом про Туреччину. Чому, на вашу думку, не склалося? Що відбувалося всередині?

– Насправді мені в Туреччині дуже подобалося. Гарна команда, гарні люди. У мене там залишилися друзі, вони й зараз, коли я вже не був у Туреччині, дзвонили мені по відео, постійно писали: «Повертайся». Тренери хотіли, щоб я залишився.

В принципі, коли травми минули, я грав усі матчі й усе було нормально. Просто [склалася] така ситуація в клубі, що змусила мене розірвати контракт. І по часу вийшло так, що це вже була середина лютого – всі чемпіонати почалися. Тобто до цього часу я навіть ні з ким не розмовляв щодо можливого переходу, тому що, якби вони виконали свої умови, а вони могли зробити це до 18 лютого, то я б повернувся й тренувався з ними. Але вони не виконали.

Юрист надсилав їм листи – вони не відповідали. І 18 лютого я розірвав контракт. Й відразу 18 лютого «Колос» запропонував [перехід]. Це були найшвидші переговори у моєму житті.

– Це, я так розумію, фінансові проблеми? Не виплачував «Еюпспор» кошти?

– Так. Була велика заборгованість переді мною. Ми все робили за процедурою, по контракту. Я повністю виконував свій контракт. Так вийшло, що мені довелося зробити операцію. І, в принципі, я чекав, що вони зможуть знайти, скажімо так, рішення для того, щоб я повернувся до клубу. Але я ж кажу, на листи від мого юриста вони не відповідали. І вийшло так, що мені потрібно було розірвати контракт.

– Це зараз буде судова тяжба, я розумію. Будете подавати до суду, щоб повернули ці кошти?

– Це запитання до юриста. Там є певна процедура. Я просто не хочу про це казати. Тому поки що можу сказати, що 18 лютого я розірвав контракт зі свого боку, – сказав Степаненко.