Український футбол

28 лютого 2026 року. 21:45. Мілан. «Джузеппе Меацца»

Серія А, 27-й тур

Де подивитися: Megogo

«Інтер»

Для газет поразка «Інтера» 24 лютого на «Сан-Сіро» від «Буде-Глімт» – це ідеальний привід заявити, що стрибок з Примавери в крісло головного тренера Крістіана Ківу такого монстра, як «Інтер», виявився передчасним. Преса, яка ще вчора хвалила Крістіана за сміливість і просування молоді, сьогодні розмазує його за відсутність «плану Б».

Основна претензія: тренер спробував зіграти з «Буде» у відкритий, романтичний футбол, забувши про «чорнову» італійську тактику. «Крістіан забув, що в Європі за помилки в позиціонуванні карають не юнаки, а вікінги, які не знають пощади», – написала Gazzetta dello Sport.

Журналісти (особливо Corriere dello Sport) роблять акцент на тому, що Ківу переніс методи роботи з молодіжкою на основу, і це не спрацювало: норвежці просто закидали м’яч за спину захисникам, які виглядали розгубленими без чітких вказівок. Преса знищує тренера за пізні і нелогічні рішення. «Ківу дивився на поле як глядач, а не як диригент», – пише один з колумністів.

В Італії люблять «десятибальну систему ганьби». Після цього матчу Ківу отримав рекордні 4 бали від більшості видань.

Команда перестала слухати тренера після 60-ї хвилини, коли гра перетворилася на хаос. Виникає питання: чи вистачає у легенди 2010 року ваги в роздягальні, щоб змусити зірок пахати в обороні?

Італійські журналісти роблять висновок: «Ківу – це ризик, який не виправдався». Якщо Індзагі прощали за досвід, то Крістіану пригадують все – від відсутності ліцензії «топ-рівня» (в метафоричному сенсі) до того, що він «занадто м’який» для таких провалів.

«Інтер» наступив на граблі, довіривши штурвал людині, яка відмінно знає кольори клубу, але, здається, не знає, як зупинити норвезький експрес» – фінальний акорд від Tuttosport.

Після «арктичного душу» від норвежців, де Ківу критикували за надто відкритий футбол і високу лінію оборони, акцент у тренуваннях було зроблено на балансі та захисті при контратаках. Особлива увага приділялася Лаутаро і Тюраму, які отримали вкрай низькі оцінки (4,5–5,0) у попередній грі. Перед матчем з «Дженоа» преса вимагала від них повернення «інстинкту вбивці».

Ківу потрібно було довести, що він здатний контролювати роздягальню і зірки команди готові «пахати» в обороні, а не просто покладатися на індивідуальний клас.

«Дженоа»

Якщо «Інтер» готувався до матчу проти «Дженоа» в атмосфері жалоби і тиску, то в Генуї в кінці лютого 2026 року панувала справжня ейфорія. Команда під керівництвом Даніеле Де Россі підійшла до зустрічі з лідером чемпіонату на піку форми. Матч 22 лютого 2026 року на «Луїджі Ферраріс» став для «Грифонів» еталонним. Преса назвала це «тактичним майстер-класом Де Россі», який буквально розібрав «Торіно» на запчастини.

Італійські газети відзначали неймовірну роботу Руслана Малиновського, який диригував грою в центрі поля (він відіграв 85 хвилин і отримав високі оцінки – близько 7,5 балів).

Де Россі весь тиждень вивчав перемогу «Буде-Глімт» над «Інтером». Він зрозумів, що «нерадзуррі» при Ківу вкрай вразливі до вертикальних атак і високого пресингу. На відміну від «Інтера», який приїхав до Генуї «на ватних ногах» після критики в ЗМІ, гравці «Дженоа» були на куражі. Де Россі на тренуваннях в Пельї робив акцент на тому, що «зараз – найкращий момент, щоб скинути короля з трону».

З огляду на те, як «Буде» знищив краї «Інтера», Де Россі спеціально готував Нортона-Каффі і Мессіаса до агресивних ривків за спину Дімарко і Дюмфрісу.

Заголовок Il Secolo XIX гласив: «Де Россі готує «червоно-синю» отруту для пораненого Інтера Ківу».