Український футбол

Екснаставник Львова, Волині та Оболоні Богдан Блавацький проаналізував центральні матчі 17-го туру УПЛ та окреслив головні тенденції весняного старту.

– По-перше, важке поле, важкий газон – тому й така вимучена перемога господарів. Костюк поставив на свою молодь, яку добре знає, і в цій грі це спрацювало – зі скрипом, але три бали вони в скарбничку поклали. Чи можемо ми зараз якісно оцінити напрямок його роботи, чи є він справді якісним? Ще раз наголошу: команда приїхала на зовсім інший газон, це вже весняний футбол – багато боротьби, стандартів, мінімум комбінаційної гри. На перший план виходить боротьба за підбирання, вертикальні передачі та стандарти.

Тренер, мабуть, намагався поєднати ці аспекти й вчасно випускав досвідчених гравців. У підсумку заміни принесли ефект. Для старту й позитивного настрою це, мабуть, добре. Але чи буде це приносити результат в інших матчах, на якісніших газонах? Побачимо вже в наступному турі.

– Карпати доволі впевнено стримували Шахтар у першому таймі, однак хет-трик Траоре після перерви зруйнував інтригу. На вашу думку, чого саме не вистачило львів’янам?

– Це моя рідна команда, і хотілося б говорити про неї лише хороші речі, але… Мабуть, проведена взимку селекція перетворилася на своєрідну кашу – багато гравців на одну позицію. Якщо протягом двох-трьох турів іспанський спеціаліст не стабілізує склад і гру, то фініш сезону може бути інфарктним.

На мою думку, зараз відбувається становлення команди. Фернандес розбирається з тим матеріалом, який має під рукою, і цього зимового проміжку зборів в Іспанії було недостатньо, щоб він до кінця вивчив наявний кадровий ресурс. Якщо цей процес затягнеться, а в наступних матчах, не дай Боже, підуть невдачі, ситуація може стати досить небезпечною.

Шахтар теж особливо не вразив, але інтуїція тренера, вчасні заміни десь переламали хід гри. І Траоре, який раніше не робив хет-трик, у цій зустрічі доволі легко забив три м’ячі.

– А от ЛНЗ без зайвого шуму стабільно набирає очки й надалі очолює турнірну таблицю. Чи зможуть черкасці утримати цей ритм?

– Що мені подобається в ЛНЗ – я для себе відзначив, що лідер солідно витискає максимум із мінімуму. Попереду ще 13 турів, 13 матчів до можливої сенсації. Плюс чвертьфінал, півфінал – можливо, й фінал Кубка України. Команда працює за принципом “гра забудеться, а результат на табло”. І тут усе робиться правильно, воно спрацьовує. Цікавим буде наступний тур – своєрідне випробування у матчі з Поліссям. Як я вам казав тоді й повторю зараз: трійка ЛНЗ, Шахтар і Полісся розігруватимуть між собою медалі.

Команда знає, чого хоче. Приємно, що вона карає суперників за помилки, що грає на результат і його досягає. Але їм поки що ніхто не поставив інших умов – не було часу. Можливо, саме Полісся змусить їх зіграти в іншому амплуа: відіграватися, змінювати тактику, перебудовуватися по ходу матчу…

– Водночас Яшарі отримав травму і, за прогнозами, може бути відсутнім до квітня. Наскільки серйозною стане ця втрата для ЛНЗ у контексті боротьби за найвищі позиції?

– Такий футболіст, як Яшарі – це велика втрата. Хоча Віталій Юрійович намагається не виділяти окремих гравців і живе за принципом, що незамінних немає, але цей виконавець приносив користь у першому колі, і його роль була відчутною. Думаю, це все ж таки втрата. Підбір гравців у команди став трохи більш рівним, можливо, хтось візьме на себе лідерську роль – той же Твердохліб чи інший футболіст.

Звичайно, шкода, але це футбол – травми трапляються. Думаю, Пономарьов шукатиме варіанти, ким замінити Яшарі, щоб ця втрата була не такою болючою для команди.

– Матч Олександрія – Оболонь скасували через неготовність газону. Як ви оцінюєте цю ситуацію? Чи має клуб-господар понести технічну відповідальність, якщо поле справді не відповідало вимогам?

– Дивіться, яка ситуація. З року в рік команди, які повертаються з теплих країв, проводять перші матчі не на якісних стадіонах. Хтось може підготувати поле краще, як це зробили в Рівному, а хтось поставився до цього халатно. І мені дуже дивно… Результат роблять усі – починаючи від тренера, спортивного директора, гравців і закінчуючи тим, хто відповідає за стан газону та своєчасне увімкнення підігріву. Тут щось не спрацювало. Можливо, розраховували, що якось мине – не минуло.

У такій ключовій грі, де потенційно могла вирішуватися доля Олександрії – так, у команди ще є 13 матчів, але Олександрія й Оболонь розташовані недалеко одна від одної в таблиці – до цього питання треба було підійти значно відповідальніше. Усі структури, які готували поле, цього не зробили. І це дає підстави думати, що, можливо, на команду махнули рукою, дали зелене світло – нехай вилітають у Першу лігу. Або ж це прояв певного непрофесіоналізму.

Я думаю, що Оболонь отримає технічну перемогу, зважаючи й на інші фактори – зокрема, інцидент з автобусом, коли розбили скло. Оболонь, на мою думку, зробила все необхідне. Тому три бали Олександрія загубила, а Оболонь, ймовірно, їх отримає.

– Гуцуляк після конфлікту з керівництвом Полісся вийшов у стартовому складі й відзначився голом та асистом. Чи можна вважати, що проблему вичерпано, або ж це радше вимушений крок?

– Перш за все, це мудрість Руслана Ротаня. Є тренери гнучкі, а є прямолінійні. Тут, можливо, Ротань проявив свою гнучкість і правильно зробив – це його виправдало. Як сказав пан Костишин після гри, один гравець – Гуцуляк – обіграв Колос.

Однозначно, Олексій цей сезон і цей рік загалом проводить доволі впевнено – як у збірній, так і в клубі. І хочу зробити респект пану Ротаню, який відчув момент, коли потрібно “зняти шапку” і дати йому ці пів року дограти, а далі – нехай іде в іншу команду, але зараз він приносить користь. Можливо, у нього є якісь окремі бонуси чи фінансові домовленості за забиті м’ячі та асисти – такі варіанти існують. Але я вважаю, що Ротань усе зробив правильно, поставивши його у цій грі.

– Що скажете про результативний дебют Ігоря Краснопіра, який одразу відзначився забитим м’ячем? Чи зможе форвард органічно вклинитися в команду та якою буде його конкуренція з Гайдучиком?

– Кожен форвард має свою перевагу. Я знаю Миколу Гайдучика, бо мені довелося пів року з ним попрацювати ще на Закарпатті, в команді Ужгород. Це інший стиль – притримати м’яч, зіграти в штрафному майданчику, добре діяти головою. У Краснопіра цього немає.

Натомість у Краснопіра є простір – він може на швидкості обіграти, додати динаміки. І під кожну команду Ротань буде використовувати того чи іншого. Якщо говорити про “джокерство”, то більшість своїх м’ячів Гайдучик забивав, виходячи на заміну – чому б це не використовувати й надалі? Чому взагалі прізвище Краснопіра з’явилося в Житомирі? Мабуть, тому, що він грав у молодіжній збірній у Ротаня, і той добре знає його швидкісні якості, загалом розуміє його потенціал. Конкуренція нікому не заважала. До того ж є ще Філіппов – він теж забиратиме частину ігрового часу.

Скажімо так: перехід з Оболоні в Рух був для Краснопіра плюсом, перехід із Руха в Карпати – мінусом. Дай Боже, щоб перехід із Карпат у Полісся за немаленькі гроші пішов на користь і “вовкам”, і самому Ігорю, і всім, хто там працює.

– І ще один цікавий поєдинок – матч Вереса проти Полтави, де рівняни здійснили неймовірний камбек з 0:2. Завдяки чому, на вашу думку, їм вдалося переламати хід зустрічі?

– Якби Полтава не була дебютантом, думаю, ту гру довели б до переможного кінця. Але, на жаль, їм завжди чогось бракує. Інше питання – щодо Вереса. Рівняни, особливо в другому таймі, перебудувалися, знайшли причини, чому програли першу половину. Як сказав їхній тренер, проблема була в підборах – вони не могли підлаштуватися під гру суперника з його довгими передачами. А вже після перерви Верес перебудувався, і це спрацювало.

Важко вимагати від новачків якісної гри, бо дехто з них уперше побачив сніг – це слова Олега Шандрука. Коли гравці ще не адаптовані до таких полів, коли вони приїхали з Кіпру, Греції чи інших теплих країн, і вперше стикаються зі снігом, не завжди вдається швидко пристосуватися.