Український футбол

Це від самого початку виглядало як абсурд, тож недивно, що інтерес справді почав згасати.

Найяскравіший приклад — Кріштіану Роналду. Природжений максималіст опинився в середовищі, де конкуренція, м’яко кажучи, сумнівна. Поширена думка, що структура чемпіонату вибудувана під “Аль-Хілаль” — клуб з підтримкою впливових саудівських кіл.

І це не лише про Роналду. Яннік Карраско з “Аль-Шабаба” та Мусса Діабі з “Аль-Іттіхада” також серед тих, чиє майбутнє під питанням. Н’Голо Канте вже перейшов до “Фенербахче”, Канселу — до “Барселони”.

Схоже, стартовий імпульс саудівського проєкту слабшає, спортивна мотивація зірок повертається на перший план. Це й так було фактом в режимі очікування, просто настав час констатації.

Наприкінці сезону спливають приблизно 125 контрактів. В тому числі з гравцями, які стали обличчям ліги.

Наскільки сильним буде іміджевий удар, якщо вони підуть, сказати складно, але удар буде, бо хтось із сотні все ж таки піде. Турнір, що різко перекроїв футбольний ландшафт Близького Сходу, не може дозволити собі такі втрати.

Троє вже визначилися. Рубен Невеш продовжив угоду з “Аль-Хілалем”. Карім Бензема здійснив гучний перехід з “Аль-Іттіхада” до “Аль-Хілаля”. Натомість той же Канте розірвав контракт і, за схвалення ФІФА, підписався з “Фенербахче” вже після закриття вікна.

Але “Аль-Іттіхад” ризикує втратити ще кількох гравців. Під питанням майбутнє Фабіньо та Даніло Перейри. Невизначеною лишається ситуація з Райковічем, Сімічем (в оренді), Ауаром, Бергвейном, Діабі та Рожером Фернандешем — гравцями з відчутною вартістю в Європі.

Інші гранди також не застраховані. Кажуть, Кулібалі шукає варіанти поза “Аль-Хілалем”. В “Аль-Насрі” під питанням майбутнє Брозовіча, Мане та Іньїґо Мартінеса. В “Аль-Ахлі” схожа ситуація з Кессьє. Контракт Начо Фернандеса з “Аль-Кадісією” також спливає. Як і угода Вейналдума з “Аль-Іттіфаком”.

Рік тому Роналду наголошував, що для нього честь бути частиною ліги, яка стрімко зростає. Його перехід до “Аль-Насра” взимку 2023 року став точкою відліку нової ери.

Далі була агресивна трансферна кампанія: саудівські клуби витратили понад 2,3 мільярда євро. Чисті інвестиції (без зарплат) склали 1,95 мільярда. Більше — лише в англійській Прем’єр-лізі.

“Вони на шляху до того, щоб стати однією з трьох найкращих ліг світу”, — заявляв Джанні Інфантіно.

Реальність, однак, виявилася прозаїчнішою. Частина футболістів повертається в Європу швидше, ніж очікували. Паралельно активізувалися інші ринки — насамперед МЛС, а також чемпіонати Туреччини й Бразилії, які нарощують витрати й системно переманюють імена.

Тенденцію заклав ще Хендерсон: у січні 2024-го він залишив “Аль-Іттіфак” вільним агентом після шести місяців у клубі. Далі — Фофана (20 млн євро), Неймар (вільний трансфер), Таліска (вільний трансфер), Жота (8 млн євро), Луїс Феліпе (вільний трансфер), Алекс Теллес (вільний трансфер), Іван Ракітіч (вільний трансфер).

Минулого літа процес прискорився: Дуран (оренда), Екі Фернандес (25 млн євро), Вейга (15 млн євро), Мітровіч (вільний трансфер), Лапорт (10 млн євро), Лоді (розірвання контракту), Фірміно (7 млн євро), Обамеянг (вільний трансфер). Взимку до списку додалися Жоау Канселу та Канте.

У лізі ще залишаються гравці високого рівня — зокрема Роналду в “Аль-Насрі”. Та чи надовго? Про масовий відхід зірок уже цього літа говорять без іронії. Чемпіонат ризикує повернутися до вихідної точки. Бойкот того ж Кріштіану хоч і владнали, але по іміджу ліги він ударив.

І головне — вони ж не зупиняються у підкоренні нових вершин абсурду.

Після приходу Бензема “Аль-Хілаль” прибрав із заявки на чемпіонат Дарвіна Нуньєса. Тепер він може грати лише в Лізі чемпіонів Азії. Лише пів року тому за нього заплатили 53 мільйони євро.

Схоже, їм самим уже начхати на власний імідж. Ось така суперліга. Принаймні, вона прожила довше за китайську.