Український футбол

Рівненський Верес сьогодні зустрівся із київським Динамо у черговому спарингу на зимових тренувальних зборах у Туреччині.

Товариський матч

Динамо Київ, Україна – Верес Рівне, Україна 3 : 2.

1 – 0. Шапаренко – 22.

2 – 0. Шапаренко – 38.

2 – 1. Харатін – 40-пен.

2 – 2. Шарай – 46.

3 – 2. Бражко – 67.

Стартовий склад Динамо можна переглянути на картинці. Із цікавих рішень Ігора Костяка можна відзначити вихід Волошина на лівому фланзі, де Назар загубився – зате там здорово виглядав Шола. Після першої 30-хвилинки вінгери обмінялись позиціями. Здивувала також довіра до подач Вівчаренка, якому довіряли виконувати кутові, хоча кроси вважаються слабким місцем Кості.

Стартова 30-хвилинка у виконанні киян в цілому виглядала непогано. У біло-синіх простежувались впізнавані риси футболу Ігора Костюка – велика кількість діагональних переведень із центру, флангові атаки й дуже багато руху. Особливо виділявся Піхальонок, із довгих передач якого почалася левова частина моментів Динамо – і це вже системна історія, яка повторюється в кожному спарингу і яка була очікувана.

На лівому фланзі пробували організовувати комбінації з позиційними ротаціями, але Шапаренко, Волошин і Вівчаренко + Михайленко – не найкраще поєднання для такої гри. Куди краще діяв правий фланг, який віддали під закидання або вертикальні передачі центрбеків.

Особливо вразив Біловар, який вже на 6-й хвилині розрізав оборону пасом за спину Корнійчуку – Шола втік і прострілив, а Волошин замкнув заблокованим ударом. На 9-й же хвилині Піхальонок запустив у прорив Шолу, а той відірвався від Корнчійчука та виконав простріл. Після цього динамівці провели аж три удари по воротах, але кожен із них заблокували.

Показово, що за наявності простору ефективно працював і лівий край атак. Ще на 3-й хвилині Вівчаренко мав виводити Динамо вперед, прорвавшись по бровці до лівого краю штрафного й потужно пробивши низом – Кожухар парирував. При цьому Костя проігнорував варіант передачі Пономаренку, хоча Матвія можна було вивести віч-на-віч.

А на 22-й хвилині Вівчаренко прямо долучився до взяття воріт, отримавши закидання від Піхальонка (від кого ж ще) й покотивши вздовж лінії воротарського. Шапаренко замкнув у порожні. 1:0!

Мобільність Шапаренка теж необхідно відзначити, хоча в першу годину спарингу він явно поступався Піхальонку в помітності. Дуже часто вони вдвох опускалися в низькі позиції, сподіватись запустити лонгбол – але у Пономаренка не виходило зачепитись за м’яч. А от рухливість Шапи (кілька разів класно протягнув м’яч) і диспетчерські навички Піхи зрештою принесли другий гол.

Хоча він почався із високого пресингу Михавка. Тарас вийшов аж на чужу третину, аби накрити суперника на прийманні – так кияни відібрали м’яч, після чого ЦЗ побіг у штрафний. Шапаренко тим часом прийняв сферу, скинув її Піхальонку й теж побіг у карний майданчик – Олександр же перевів діагональ на лівий край, куди прибіг Михавко. Захисник прострілив на дальню, Волошин замкнув, а Микола підправив у порожні. 2:0!

Слід звернути увагу й на правого фулбека Коробова. Поки що він здається третім варіантом після Тимчика й Караваєва. Юнаку бракує сміливості у просуваннях, однак певний потенціал простежується. Зокрема, на 33-й хвилині він обіграв Корнійчука й виконав хороший простріл, який Шола завершив ударом над воротами. При цьому Максим майже не помилявся позаду.

І це теж систематична історія. Подібне простежувалось і в чемпіонаті, і на зборах. Видавши якісні 40 хвилин, команда несподівано втратила перевагу в два голи. Верес ніби й не награв на нічию, однак привози не зовсім випадкові.

Так, на 38-й хвилині рівняни заробили пенальті. Його привіз Вівчаренко, який збив Шарая в зовсім непотрібну мить. Одразу згадались схожі помилки лівих фулбеків Динамо протягом останнього року – хоча і в спарингу з “народним клубом” гол міг прилетіти з цієї зони. Ще на 3-й хвилині Шарай прострілював звідти на лінію воротарського, а Годя замикав (трохи неточно).

Харатін реалізував 11-метровий, а на 46-й хвилині Верес відновив статус-кво. Тепер допоміг Михайленко, який на стадії білд-апу прийняв пас перед власним штрафним – і викотив м’яч в ноги Шараю. Владислав одразу ж вгатив у дальній кут. 2:2!

Можна назвати цей гол випадковим, але Динамо на зимових зборах цілеспрямовано намагається білд-апити через короткі передачі. Майже у всіх попередніх спарингах за це або карали, або просто створювали проблеми, вмикаючи високий пресинг. Тож ні – це не випадковість.

На 60-й хвилині Ігор Костюк замінив увесь склад, окрім голкіпера Ігнатенка. В запасі залишились тільки Дикий, Суркіс, Моргун і Федоренко.Загалом цей лайн-ап виглядав потужнішим – вийшли три з чотирьох основних захисників, більш зірковий опорник + досвідченіший форвард.

Герреро розташувався на вістрі атаки, тоді як молодий Герич зайняв позицію на правому фланзі. От тільки радикального покращення гри не сталося. У атаці Динамо за півгодини пригадується тільки два епізоди – один із них являв собою шикарний гол Бражка. Володимир отримав скидку зі стандарту й вгатив у ліву дев’ятку. 3:2!

Крім цього, до активу “біло-синіх” можна занести хороший випад із прострілом Буяльського з правого краю штрафного. І все! Нічого цікавішого команда не створила – і, чесно кажучи, питання тут виникають не тільки до нового складу. Динамо перестало загострювати ще в другій 30-хвилинці. Знову ж таки, історія для цих зборів не нова.

На цьому відрізку колектив міг ще й гол пропустити. Підопічні Ігора Костюка знову продемонстрували готовність втратити результат на рівному місці – тепер дану навичку продемонстрував Караваєв, який викотив поперечний пас на власній третині. М’яч перехопили в центрі, після чого Веслі вийшов на лінію півкола й вгатив над воротами.

Остання 30-хвилинка перетворилась у повну прутню, в якій Чечер ледь не зламав Бражка. Верес виглядав активніше й цікавіше, але єдиний висновок, який можна було отримати з другої години гри – це відсутність у Динамо двох складів для матчів УПЛ. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу киян з рахунком 3:2.