Український футбол

– Нещодавно з’явилася інформація, що головний тренер збірної України Сергій Ребров зацікавлений у вашій натуралізації, аби ви могли зіграти проти Швеції у березневому плей-оф чемпіонату світу. Що в цьому правда?

– Чесно кажучи, я дізнався про це з інтернету. Ніхто з тренерського штабу не контактував зі мною безпосередньо. Я чув певні чутки від своїх агентів, але нічого офіційного. Я був здивований, прокинувшись і побачивши всі ці новини. Це залежить не лише від мене — є багато факторів, які можуть вплинути на рішення. Я почекаю й подивлюся, чи є цей інтерес реальним, перш ніж щось вирішувати.

– Але теоретично: якби запрошення надійшло вже завтра, чи погодилися б ви захищати Україну?

– Мені потрібно було б добре все зважити, враховуючи свою кар’єру та родину. Участь у чемпіонаті світу — це мрія. Я завжди мріяв грати за збірну Бразилії, але я б сів із сім’єю та проаналізував, чи буде це позитивним кроком для мого розвитку. Збірна України близька до виходу на чемпіонат світу. Якщо це рішення додасть цінності моїй кар’єрі, я серйозно його розгляну. Але, звісно, моя головна дитяча мрія — виступати за збірну Бразилії.

– Ви були частиною збірної Бразилії U-23, де грали Бруно Гімарайнш, Антоні, Матеус Кунья та Габріель Мартінеллі. Ви досі підтримуєте з ними зв’язок?

– Так, це була фантастична команда. Я досі з ними на зв’язку. Матеус Кунья та Антоні — мені як брати. Мене викликали майже на всі збори, я пропустив лише Олімпіаду через травму, що стало великим розчаруванням, адже Жардін довіряв мені. Я щиро радий їхнім успіхам сьогодні. Кунья — один із найкращих гравців, з ким мені доводилося виступати.

Педріньо свого часу грав за олімпійську збірну Бразилії U-23.