Український футбол

Мадридський Реал у рамках 21-го туру Ла Ліги 2025/26 переміг Вільяреал (2:0).

Поразка Барселони у попередньому турі дозволила Реалу залишитись в одному заліковому балі від чинного чемпіона. Ще одна осічка каталонців могла б повернути “королівський клуб” на вершину – і тоді б на Бернабеу забули б про білі хустки, свист у спину Вінісіусу та критику Флорентіно Переса. Втім, для цього треба самому йти без втрат.

Між тим, перемагати треба було третю команду Ла Ліги. Та ще й на її полі. Та ще без дискваліфікованого Чуамені – до травм Мілітао, Рюдігера, Менді й Трента вже якось звикли. Вільяреал приймав “вершкових” у оптимальному складі, хоча старт Реала теж не можна назвати ротованим. Можна було очікувати на веселий футбол.

Перед стартом зустрічі на Кераміці привітали Папа Гейє, а той продемонстрував трибунам нагороди за перемогу в Кубку африканських націй. Обличчя Браїма Діаса в цю мить було красномовним.

“Це ж було вже!”, – сказав би Леонід Кучма, якби переживав за гру Реала до перерви. У поєдинках з Барселоною, Альбасете та Леванте “бланкос” якщо й не провалювали перший тайм цілком, то виглядали непереконливо. Моментів створювалось дуже мало, а команда починала набирати оберти лишень ближче до перерви.

Матч проти Вільяреала не став винятком. При 57% володіння команда зайшла до штрафного 14 разів, завдавши 8 ударів – ніби й непогано, однак сумарна їхня гострота склала 0,39 xG. Даний показник можна назвати еквівалентом двох гольових моментів. Стільки Реал і створив, причому дебютний гольовий шанс Реал створив аж на 20-й хвилині.

Забивати мав Гюлер, який пройшов двох захисників на краю штрафного й потужно пробив під поперечину. Рейс парирував.

На 40-й же відзначитись міг Вінісіус, який був найпомітнішою фігурою на полі. Бразилець отримав проникний пас, переклав м’яч під ліву й потужно пробив у дальній кут – втім, сфера пройшла у сантиметрах від штанги. Ось і вся гострота. Нічого кращого “вершкові” до перерви не створили.

Вільяреал тримався на рівних, але бив по ворота вдвічі рідше й взагалі не мав шансів на взяття воріт. У підсумку футболісти відправились відпочивати за нулів на табло. Місцева публіка аплодувала, а от на Сантьяго Бернабеу такий результат знову б зустріли свистом.

Хоча був і позитив. Реал доволі слабко працював у позиційному наступі, але пресинг виявився дуже інтенсивним і ефектним. Крім того, підопічні Альваро Арбелоа подобались у перехідних фазах – в одній з контратак Вінісіус навіть міг тікати віч-на-віч з центру поля, але бразилець перед цим підштовхнув Вейгу й не залишився непоміченим.

І навіть виявився гіршим. 4:3 за ударами до 80-ї хвилини – це ненормально для Реала. Коли за дійсно гострими моментами на цю мить переважає Вільяреал – це ненормально для Реала. І навіть гол, проведений вже за хвилину після відновлення гри, не може слугувати виправданням.

Взяття воріт організували Вінісіус і Мбаппе. Француз запустив бразильця на край штрафного, а Жуніор продерся вздовж межі поля й виконав простріл. Його заблокували, однак відскок підхопив Кіліан. Нападник прошив голкіпера, забивши 77-й гол у складі “королівського клубу” – за цим показником він наздогнав Гуті.

Вільяреал мав відігруватись на 56-й хвилині, коли Жерар Морено пробивав з правого краю карного майданчика. Форвард “жовтої субмарини” не зміг влучити у площину, але головний свій промах іспанець зробив при стандарті на 62-й. Парехо покотив зі штрафного на 11 метрів, а Морено стріляв без спротиву в дотик – сфера пройшла над поперечкою!

Нічого цікавішого вболівальники не побачили аж до останньої 10-хвилинки, коли гра розкрилась в обидва боки. Реал тікав у контратаки 4-в-2, а Вільяреал навіть мав 5-в-2. Довести їх до гострого завершення не вдалося через технічний брак. Такий футбол був явно зручнішим для “вершкових” – і в компенсований час вони підтвердили цю тезу.

Мбаппе заробив пенальті й сам його реалізував (паненкою!), перегнавши Гуті в списку бомбардирів Реала й оформивши 21-й гол у поточному чемпіонаті. Крім того, він встановив остаточний рахунок зустрічі (2:0) і підняв клуб на вершину Ла Ліги – принаймні, на добу.