Український футбол

6 січня 2026 року. 21:00. Марракеш. «Стад де Марракеш».

Кубок африканських націй – 2025. 1/8 фіналу.

Де подивитися: MEGOGO

Західноафриканське дербі сусідів, з дефісом у назві країни – івуарійці сподіваються захистити чемпіонський титул після сенсаційної перемоги на домашньому КАН-2023, тоді як футболісти з Буркіна-Фасо, відповідно, сподіваються вийти в третій для себе чвертьфінал Кубка африканських націй за шість останніх розіграшів турніру. Номінальні господарі підходять до поєдинку, не зазнавши жодної поразки в груповому турнірі, втративши очки тільки в зарубі з Камеруном, а коуч «слонів» Емерс Фае провів широкомасштабну ротацію в матчі з Габоном. У команди Брами Траоре все набагато скромніше: без фантастичних перфомансів у групі, та ще й основний кіпер Ерве Коффі невчасно травмувався, тому номінальним гостям напевно доведеться нелегко. А переможець цього протистояння, до речі, виходить на Єгипет – з Мохаммедом Салахом і Омаром Мармушем у складі.

Кот-д’Івуар – Буркіна-Фасо: букмекерські коефіцієнти

Букмекери мають всі підстави вважати івуарійців явними фаворитами матчу (це і поточний статус команд, і турнірне становище, і бекграунд особистих зустрічей, звісно, теж) – тому коефіцієнт на успіх «слонів» в лінії БК GGBET ледве перевищує 1.80, тоді як нічию в основний час котирують майже за 3.30, а на перемогу Буркіна-Фасо дають приблизно п’ять з половиною!

Кот-д’Івуар

Поточна безпрограшна серія івуарійців у фінальній частині Кубка африканських націй налічує вже сім матчів – і це, мабуть, головна заслуга коуча «слонів» Емерса Фае. Він аврально прийняв команду на домашньому КАН-2023 і сенсаційно здобув трофей з титулом. У цих семи матчах у івуарійців – чотири перемоги, у Фае все гаразд з матч-менеджментом, він здатний визнати свою помилку, якщо не вгадав зі складом, роблячи ранні заміни. Або, як уже на КАН-2025, у матчі з Габоном, легко робить десять (!) змін у стартовому складі, залишивши тільки капітана Франка Кессі – стрижневого центрхава команди. В принципі, у івуарійців вже було право на помилку – після чотирьох очок у двох матчах – проте Габон, програвши обидві стартові гри, вже в першому таймі повів 2:0 (відзначилися Гелор Канга та Денніс Буанга). Однак Жан-Філіп Крассо забив важливий для івуарійців «гол у роздягальню», після перерви Еван Гессан зрівняв рахунок, а Базумана Туре, вже в компенсований час, оформив дивовижний камбек «слонів» (і фактичне розформування збірної Габону після турніру). Сім очок дозволили івуарійцям випередити Камерун навіть не за рахунок кращої різниці голів, а за рахунок більшої кількості забитих м’ячів (хоча забий камерунці Мозамбіку на гол більше – вже вони б грали з Буркіна-Фасо в плейоф!).

А хедлайнером двох стартових матчів Кот-д’Івуару в груповому етапі КАН-2025 (африканські журналісти обізвали його «контрольований початок і драматична кінцівка») став вінгер «Манчестер Юнайтед» Амад Діалло. Саме трудовий гол Амада спочатку приніс мінімальну перемогу над Мозамбіком, а в матчі з камерунцями Діалло забив вже куди більш естетичний м’яч, пробивши з лінії штрафного на виконання – «з точки в точку». Камерун незабаром відігрався не без допомоги рикошету, і в цілому не можна сказати, що якась із команд награла на перемогу більше, але все ж варто відзначити, що «слони» знову продемонстрували тактичну дисципліну проти фізично сильного суперника – це і організація оборони, і рівне володіння м’ячем. Звідси і закономірні 1:1 на табло – які, ймовірно, також додали впевненості гравцям Кот-д’Івуару – триразовим переможцям КАН. І тепер підопічні Емерса Фае сподіваються вперше в своїй історії захистити титул, маючи в своєму розпорядженні дуже пристойну групу атаки, чіпких центрхавів, та й в обороні у івуарійців вистачає якості (більш того, Яхья Фофана дещо несподівано витіснив Альбана Лафона з «рамки» збірної – якому після двох м’ячів від Габону можна тільки поспівчувати).

Буркіна-Фасо

Якщо сусіди «Лес Еталонс» вже неодноразово ставали найкращою командою Африки, то підопічні Брами Траоре тільки мріють про перший великий успіх: Буркіна-Фасо тільки один раз наблизилася до континентального трофею і титулу (мінімально програли Нігерії у фіналі КАН-2013, а до того – виходили в півфінал КАН-1998). Хоча не можна сказати, що у «жеребців» відверто слабка збірна. Зовсім ні: ця «команда Туре, Каборе, Траоре та Сангаре» має певну тактичну виучку та дисципліну, а коли необхідно – достатньо пристойно «паркується» та шукає свої шанси в перехідних фазах, а про контратаки і стандарти можна навіть не нагадувати. Проблема коуча Брами Траоре в тому, що у Буркіна-Фасо є певна якість у стартерів, але ось з глибиною складу – все значно гірше. У матчі з Ботсваною схопився за стегно основний кіпер Ерве Коффі (прислів’я про «воротар – половина команди» якраз про Буркіна-Фасо), а дійсно гідної заміни йому просто немає – у 23-річного Кіліана Нікієми не вистачає досвіду таких матчів. Зате несподівано вистрілив форвард донецького «Шахтаря» Лассіна Траоре – спочатку його гол допоміг обіграти Екваторіальну Гвінею (2:1), а в матчі з Суданом (2:0) переможний м’яч – саме на рахунку Траоре, якого вже дуже хоче отримати бельгійський «Антверпен» (Лассіна та «Міша» Баліквіша – кумедне поєднання в атаці), але –тільки вільним агентом.

Єдина невдача Буркіна-Фасо в груповому турнірі – мінімальна поразка від Алжиру. Цей матч точно не можна назвати провалом – скоріше, позначилася різниця в якості виконавців. «Жеребці» непогано обмежили атакуючу групу суперника на чолі з Ріядом Марезом – до речі, тому й не дивно, що єдиним представником Буркіна-Фасо в символічній збірній групового етапу КАН-2025 став центрдеф Едмон Тапсоба – але й самі майже нічого не створили біля алжирських воріт (так Люка Зінедінович Зідан оформив другий кліншит поспіль). З іншого боку, організовані і конкурентоспроможні «жеребці» не дозволяють собі розслаблятися і втрачати очки з командами нижче класом – тому з Суданом підопічні Брами Траоре грали в досить проактивний атакуючий футбол (Лассіна Траоре відкрив рахунок, а «закрив» матч молодий захисник Арсен Куассі). Буркіна-Фасо не може дозволити собі провалити груповий етап – «Ліс Еталонс» зазвичай виходять у плейоф, що відображає конкурентоспроможність команди, здатної кинути виклик сильнішим суперникам, але гра під тиском і проти фаворитів – не найсильніша сторона «жеребців». Ймовірно, варто почекати, поки підросте нова, більш талановита генерація футболістів?