Український футбол

Легенда журналістики Валентин Щербачов підбив підсумки 2025 року у спорті для України.

– Валентине Васильовичу, які, на вашу думку, є найголовніші спортивні досягнення України у 2025 році?

– Спортивних подій у 2025 році було дуже багато. Найголовніше – те, що наша країна навіть в умовах такої страшної війни здатна готувати спортсменів до змагань, які на міжнародній арені демонструють видатні результати. Саме це я вважаю головним досягненням не лише 2025 року, а й усього часу повномасштабного вторгнення та майже 12 років війни росії проти України. Всі наші спортсмени у 2025 році виступали потужно.

Я не принижував би виступи Ярослави Магучіх. Вона найславетніша, найгучніша та найпатріотичніша наша дівчина. І цього року, і надалі вона залишається в центрі уваги. Її рекорд у стрибках у висоту – 2.10 м, встановлений у Парижі у 2024 році – залишається актуальним. Так, у минулому році вона не завжди здобувала перші місця, проте її виступи були стабільними. Вважаю Ярославу найкращою легкоатлеткою світу цього десятиліття. Я б також хотів відзначити Людмилу Лузан та її партнерку Ірину Федорів, які у 2025 році здобули високі місця на світовій і європейській першості з веслування.

Наші молоді боксери виступили дуже успішно на європейських чемпіонатах. На чемпіонаті світу з параплавання українська збірна здобула 49 нагород, з яких 16 золотих медалей. І саме ця здатність наших спортсменів досягати високих результатів попри всі труднощі робить український спорт справжнім символом стійкості та національної гордості.

– Чи вважаєте ви вихід збірної України з футболу в плей-офф відбору на чемпіонат світу 2026 року досягненням для українського спорту?

– Ні, але сам прохід цього плейоф уже можна вважати досягненням.

– Якщо говорити про перший матч плейоф, які шанси нашої збірної проти Швеції?

– Якщо звернутися до статистики, Україна має позитивний баланс у матчах зі Швецією. Але це вже історія. Реальну відповідь дасть сам матч, і те, як команда виглядатиме на полі. Збірна України начебто складена з авторитетних виконавців, але іноді їй бракує командного духу, а окремим гравцям – розуміння того, що від них очікує тренер. Це добре видно на полі. Україна наразі – європейський середняк.

Швеція ж – дуже серйозний суперник, адже в її складі зараз багато гравців, які виступають у престижних чемпіонатах. Нашій збірній доводиться смикатися, і це вибиває її з колії. Хлопці, які живуть з нами в Україні, іноді перебувають не в найкращому психологічному стані. Тому хочеться побажати команді успіху та виходу на ЧС-2026.

– Ви сказали, що досягненням для збірної будете вважати потрапляння до групового турніру чемпіонату світу. Як ви оцінюєте жеребкування та рівень можливих суперників?

– Наша група досить рівна. Якщо говорити про Нидерланди, то зараз вони перебувають не в найкращому стані. Побачимо, що покаже весна. Якщо наша збірна потрапить на чемпіонат світу, вихід із групи з другого місця буде дуже хорошим результатом.

– Вам подобається гра збірної під керівництвом Сергія Реброва?

– Чесно кажучи, я не в захваті від того як грає наша збірна. Нічого нового вона не демонструє. Команді бракує стабільності, а в окремих матчах помітна розбалансованість. Захист залишаться болючою темою нашої команди, і, чесно кажучи, Сергій Ребров поки що не знайшов способу, вирішити цю проблему. Тому враження від ігор збірної різні: іноді радієш за команду, а іноді розчаровує рівень гри, який вона демонструє навіть проти таких самих середніх суперників.

Не в захваті я і від того, як працює тренерський штаб збірної, але щоб оцінювати об’єктивно, потрібно бути всередині команди і розуміти, що там відбувається. Ми ж такої глибокої інформації не маємо. Ребров і Шевченко – давні друзі, тож, імовірно, до чемпіонату світу 2026 року змін у тренерському штабі не передбачається. Можливо, це виправдане рішення.