Український футбол

Про підсумки осінньої частини сезону-2025/26 у першій лізі кореспонденту UA-Футбол розповів головний тренер одеського “Чорноморця” Олександр Кучер.

– Рік, що минає, підніс вам цілу гаму діаметрально протилежних почуттів. Чого було більше – позитиву чи негативу?

– Думаю, що не варто казати “позитив-нагатив”. Це робочий процес, набуття певного досвіду, яким збагачуються як тренери, так і гравці. Так, були у нас і злети, і падіння, але це і є футбол, який ми любимо. Він непередбачуваний.

– Осінню частину чемпіонату “Чорноморець” провів із частими збоями у наборі очок, що розпочалися з 10-го туру. Багато хто помічав, що колишня міць і натиск команди стали поступово слабшати. Знайшли для себе цьому пояснення?

– Ми готували один склад і плюс-мінус футболістів, на яких ми розраховували. Це була наша основа. Однак ми втратили Хобленка і Білошевського – гравців основного складу. На жаль, нам їх не вдалося замінити.

– Бачити “Чорноморець” перед зимовими канікулами поза провідним дуетом українські вболівальники не звикли. Багато хто з них добре поінформований про ситуацію в клубі, коли виплата зарплати здійснюється з тривалими затримками. Як за таких умов керувати командою?

– Це не секрет, затримки у нас є. Але вони бувають місяць чи два. Зарплата завжди виплачується, а більших затримок у “Чорноморці” немає. Ми живемо і працюємо у цьому графіку, і президент клубу робить все можливе, щоб гасити ці борги. Я думаю, що вони будуть виплачуватись, як і було домовлено.

– Грошове питання якось накладає відбиток на стан команди?

– Ми всі розуміємо, що дрібниць у футболі не буває і все може позначатись. Та повторюсь: існують домовленості, і президент клубу старається їх виконувати.

– Що, на вашу думку, може змінити ситуацію на краще у турнірних справах “Чорноморця”?

– Ми зараз все проаналізуємо, поспілкуємось. З групою гравців будемо розривати контракти, з кимось доведеться попрощатися. Звичайно ж, нам знадобиться підсилення. “Чорноморцю” потрібна свіжа кров.

– Кінцівка осіннього відрізку сезону була змащена великою поразкою від “Ворскли” у Полтаві – 0:3. Невже злий жарт зіграв “валізний” настрій?

– Не думаю. Але все можливо. Перед матчем ми наголошували на тому, щоб футболісти не думали про відпустку і про повернення додому, а були максимально готові до гри. Адже у нас перерва у чемпіонаті буде і без того велика – два місяці. Тож часу для відпочинку буде вдосталь. Говорячи про матч з “Ворсклою”, то у нас була важка дорога – добирались з Одеси до Полтави дев’ять годин. А на наступний день гра о 14-й годині. На полтавському стадіоні дуже важке поле, ніхто його не готував – не накривали, не підстригали, багнюки по коліно. Хлопці вийшли, і можливо перебуваючи не в “тому” настрої отримали відразу ж два голи. А далі на такому полі важко було щось виправляти. Хоча можливості були, та ми їх не використали. У завершальній фазі, аби забити м’яч, нам не вистачало агресії. Забий ми – і настрій би змінився, але… “Ворскла” ж цим скористалась. Полтавці “закрились” і чекали на свій шанс в контратаках. Важко було зламувати оборону на такому полі, а вибігаючи в контратаки, суперник забив утретє. І міг забити ще. Тож враховуючи наші невикористані моменти можу сказати: це був не наш день.

– Які матчі залишили у вас почуття нереалізованості, незадоволеності?

– Немає сенсу розмірковувати щодо цього, адже тренер ніколи не буде задоволений. Навіть якщо команда перемагає, все одно є помилки, які хочеться мінімізувати. Хочеться покращувати гру, і нам це потрібно робити. Ми ж бо все бачимо і розуміємо.

– Скільки безсонних ночей провели через суддівство?

– Знаєте, це дуже важка тема і я не хотів би її сильно чіпати. Надто багато про неї говорять – як у Прем’єр-лізі, так і у першій та другій. Так, помилки є. Можливо, це наш рівень суддівства такий. А списувати на щось арбітраж не треба. Я думаю, що все залежить від того, як у нас вміють судити. Треба приймати ситуацію такою, якою вона у нас є.

– Про кого з футболістів, запрошених вами у літньо-осінній період, можна з упевненістю сказати: він припав до двору у вашій команді?

– Не люблю переходити на особистості. Ми є команда, один колектив. Когось виділяти окремо не хочеться. Ми будемо працювати, а ви самі все побачите.

– Останнім із новачків, що приєднався до команди, став Максим Луньов. Ваші сподівання він уже встиг виправдати?

– Всі ми знаємо його гарні якості. Це футболіст, який має досвід виступів у Прем’єр-лізі. Він вміє грати у футбол. Думаю, що пройшовши з нами ще зимові збори, він покращить свою гру.

– Нинішній “Чорноморець” неможливо вже уявити без її капітана та беззаперечного лідера Ярослава Ракіцького. Чи великі зусилля знадобилися для того, щоб переконати його грати в першій лізі?

– Ярослав любить футбол, і цим все сказано. Тут мені й додати нічого.

– Запрошений у серпні Євген Хачеріді частину осіннього відрізку сезону пропустив через травму. Наскільки його брак відчувався?

– Головне те, що ми беремо людей в команду, щоб вони грали, а не лікувались. Вважаю, що треба робити акценти на якусь самопожертву. Адже нам немає коли зализувати рани – треба виходити на поле і грати.

– Які враження у вас від гри воротаря Кінгслі Аніагбосо, якого полюбили одеські вболівальники?

– Так, він досить комунікабельна людина. Я б навіть сказав, артистична (посміхається). Він і співає, і заводить публіку. Кінгслі дуже гарний хлопець, який має позитивне емоційне забарвлення. Та найголовніше, щоб його футбольні якості допомагали нашій команді. Поки що все у нього виходить, і важливо, аби він продовжував працювати так далі і не опускав руки. І хоча у Аніагбосо трапляються погрішності, він все ж старається, і свої якості йому потрібно вдосконалювати.

– Чи є хтось із футболістів “Чорноморця”, на кому сконцентровано увагу скаутів інших клубів?

– Не знаю. Не можу вам цього сказати, адже скаутською темою не займаюсь. У мене є команда, з якою я працюю. А скаути нехай займаються своєю роботою. Якщо у когось є інтерес до того чи іншого гравця, то нехай виходять із пропозицією на клуб і вирішують питання з його керівництвом.

– Що було найскладнішим для вас, як тренера, в осінній частині сезону?

– Найголовніше було – зібрати команду. Влітку у нас була повністю нова команда, адже із складу минулого сезону залишилось лише п’ять-шість футболістів. У той період з’явилось багато новачків, тож потрібно було зробити колектив і об’єднати усіх спільною метою, яка потрібна не тільки “Чорноморцю”, а місту. За Одесу ми всі переживаємо і прагнемо здобути результат, який нам потрібен.

– Судячи з високого місця у турнірній таблиці, то це зробити вдалося?

– Скажу так: ми бажаємо більшого.

– Вже визначились із кількістю футболістів, із ким доведеться розлучитися?

– Давайте будемо послідовними. Поступово про все дізнаєтесь. Тож поки що не будемо акцентувати на цьому увагу.

– На які позиції потрібне посилення?

– Це теж нехай буде загадкою (посміхається). По позиціях не буду казати. Скажу лише, що нових гравців запрошуватимемо на проблемні місця.

– Як “Чорноморець” проведе зимовий антракт у чемпіонаті?

– Зараз хлопці відпочивають, знаходячись у двохмісячній відпустці. А потім у перших числах лютого зберуться в Одесі і будуть готуватись до весняної частини сезону. Гадаю, що 50 днів до першої офіційної гри, яка намічена на 21 березня, для якісної роботи нам вистачить. Її розпочнемо в рідному місті. Можливо, потім виїдемо на Західну Україну, аби мати можливість проводити контрольні матчі з різними суперниками. Саме там, як показує багаторічна практика, їх буде достатньо. Я не думаю, що в Одесі або десь поблизу ми знайдемо сильних спаринг-партнерів. Для “Чорноморця” якість контрольних ігор має велике значення, від цього чимало що залежатиме у чемпіонаті.