Український футбол

Бразильський вінгер Пауло Вітор поділився враженнями від гри за львівські Карпати в УПЛ та розповів про свій шлях у футболі.

– В останніх двох матчах Карпати здобули дуже непрості перемоги в матчах з суперниками з топ-5 чемпіонату України – ЛНЗ (1:0) та Кривбасом (1:0). Можеш охарактеризувати ці поєдинки зі своєї точки зору? Проти якої з команд було важче грати?

– Це були два дуже складні матчі проти команд, які показують сильну гру в чемпіонаті. Гадаю, ми продемонстрували стійкість, зрілість і згуртованість у цих іграх. Кожна дрібниця мала значення.

Найскладніший суперник… важко обрати. У кожного своя ідентичність, але ЛНЗ виділяється інтенсивністю, дуже прямою грою, дуелями та швидкими гравцями, які атакують глибину. Грали на виїзді, забили гол і дуже впевнено відпрацювали в обороні.

– Зараз Карпати посідають восьму сходинку чемпіонату України. Чи немає в тебе певного гіркого післясмаку, адже команда могла знаходитися ще вище, якби перемогла Рух та Епіцентр?

– Так, залишається трохи гіркуватий присмак, бо відчуваємо, що могли бути ще вище в таблиці. Втратили очки, які були нам досяжні, особливо проти Руху (0:0) та Епіцентру (1:3). Але в той же час бачу, що ми рухаємося правильним шляхом, ростемо й прогресуємо як команда.

– Яка атмосфера зараз панує в Карпатах? Команда нині на ходу, хоча ще нещодавно ходили чутки про ймовірну відставку головного тренера Владислава Лупашка?

– Атмосфера дуже хороша. Коли з’являються результати, впевненість природно зростає. Щодо чуток – це нормально у футболі, зовнішні розмови починаються, коли немає очікуваних результатів. Однак можу сказати, що всередині команди ми завжди були зосереджені на тому, щоб робити свою роботу якнайкраще.

– Як тобі працюється під керівництвом Лупашка? Які сильні сторони має цей фахівець?

– Помітна його скромність і прекрасне ставлення до людей у повсякденній роботі. Він багато вимагає, але водночас вселяє впевненість. Лупашко – це тренер, який дуже уважний до деталей і вміє добре донести до команди та гравців те, чого від них очікує.

– А пам’ятаєш свого першого тренера? Як ти взагалі опинився у футболі?

– Так, я добре пам’ятаю свого першого тренера. Саме він відкрив мені двері у футбол і повірив у мене. Я завжди буду йому вдячний за це. Я почав грати у футбол, коли мені було сім років. У Бразилії в мене не було одного кумира – їх було багато. Це Роналдо-Феномен, Роналдінью, Ромаріо, Неймар, Адріано-Імператор.

– Думав над тим, чим би займався у житті, якби не вдалося стати футболістом?

– Я б зайнявся бізнесом, став би підприємцем. Також спробував би себе у єдиноборствах або автоспорті – це цікаві напрямки.

– Ти є вихованцем Васко да Гами. Які спогади лишилися про той період?

– Це був дуже важливий період. Я багато навчився, працював поруч із великими професіоналами і виріс не лише як гравець, а й як людина. Цінності Васко залишаться зі мною на все життя.

– Щодо роботи поруч з великими професіоналами. Ти ж виступав за Васко да Гаму разом з легендарним форвардом Севільї Луїсом Фабіано та ексхавбеком Ювентуса і Манчестер Сіті – Дугласом Луїзом.

– Так, так. Для мене було честю грати з футболістами такого рівня. Без сумніву, Дуглас – чудовий гравець, а про величну кар’єру Луїса Фабіано всі й так знають.

– Потім у твоїй кар’єрі стався переїзд до Європи. В Іспанії ти встиг пограти за Альбасете, Марбелью та другу команду Реал Вальядоліда. В якому з клубів тобі вдалося проявити себе найкраще?

– Кожен клуб мав своє значення для моєї кар’єри, але в Марбельї та Вальядоліді у мене була стабільність, я адаптувався, і все почало складатися. У Португалії я також пережив чудові моменти: у Ріо Аве в перший рік у Португалії та в Портімоненсі, де я провів дуже хороший сезон.

– До речі, в Альбасете ти перетинався з колишнім форвардом збірної України Романом Зозулею. Пам’ятаєш такого гравця?

– Так, я його пам’ятаю. Тоді це вже був досвідчений гравець, дуже сильний у грі головою, нападник, який завжди прагнув забивати. Як людина Зозуля був завжди спокійним зі мною.

– Зараз за Бенфіку виступає двоє українців Георгій Судаков та Анатолій Трубін, тому цікаво почути від тебе про рівень чемпіонату Португалії. Наскільки це складна ліга?

– Португалія – дуже конкурентна ліга з хорошими тренерами та гравцями. Скажу відверто: гра там допомогла мені дуже серйозно розвинутися. Що стосується Судакова і Трубіна – це однозначно великі таланти.

«В України зараз хороше покоління, тому мене зовсім не дивує, що ваші гравці виступають в топ-клубах».

– На Transfermarkt вказано, що твоїм братом є Денілсон Жуніор, який зараз виступає за тайський клуб Ратчабурі. Чи слідкує він за твоїми виступами в Карпатах? Чи схожі ви з ним за манерою гри?

– Так, він стежить за моїми матчами, а я за його. Ми дуже близькі. Однак у нас різні характеристики: мій брат грає більше як центрфорвард або «хибна дев’ятка», як ми це називаємо в Бразилії. Має хорошу техніку та вміє забивати голи. Він переживає хороший період у Таїланді, і я дуже радий за нього.

– Всі знають, що однією з твоїх головних чеснот є швидкість. Чи зустрічав ти за цей час в УПЛ гравця, який був би швидшим за тебе?

– Скажу так: в УПЛ теж є дуже швидкі футболісти, у командах, які вміють цим користатися:)

– А взагалі можеш назвати гравців УПЛ, які тебе вразили своїм рівнем на полі?

– У чемпіонаті України багато якісних виконавців. Не люблю називати імена, щоб нікого не образити, але це ліга із дуже сильними фізично та технічно футболістами.

– Тоді поділися враженнями від рівня чемпіонату України та життя у Львові.

– Український чемпіонат конкурентний, фізичний, інтенсивний, з дуже напруженими матчами. Будь-яка команда може здивувати. Щодо Львова – це дуже красиве, впорядковане місто з привітними людьми. Ми з сім’єю доволі швидко адаптувалися тут.

– Твій контракт належить Портімоненсе, а чи хотів би ти залишитися в Карпатах після завершення терміну оренди?

– Я дуже щасливий у Карпатах, мені комфортно в місті, у клубі та в команді. Моя сім’я також почувається добре, вони щасливі, син уже навчається у Львові. Якщо це буде добре для всіх сторін – я з радістю залишуся.

– Кого з молодих гравців Карпат ти міг би відзначити? В цьому сезоні дуже класно в дорослий футбол увірвався воротар Назар Домчак.

– Так, Назар дуже добре себе проявляє. Домчак має великий потенціал, характер і показує, що на багато що здатен. Також можу відзначити Олега Федора – для мене він справжній талант. Дуже технічний і впевнений у собі на тренуваннях.

– Наступний матч Карпати проведуть вдома проти Металіста 1925. Що знаєш про цю команду та чого очікуєш від майбутнього матчу з прямим конкурентом в турнірній таблиці?

– Це прямий конкурент і небезпечний суперник. Має бути велика гра, ми впевнені в собі. Ми поважаємо Металіст 1925, але вдома, з нашими вболівальниками, хочемо нав’язати свій темп і взяти три очки.