Український футбол

Вирішальний матч для збірної України у цьому відбірковому циклі.

Відбір до ЧС-2026.

Україна – Ісландія 2 : 0.

1 – 0. Зубков – 83.

2 – 0. Гуцуляк – 90+3.

Усі лідери, яких притримали в запасі або не внесли до заявки на Францію, очікувано вийшли у старті – за винятком травмованого Судакова. Особливо важливим став камбек Циганкова в основі. Схема змінилась на звичні 4-3-3, що теж не дивно. Збірну України влаштовувала тільки перемога.

Питання виникали хіба щодо позиції лівого вінгера, де могли з’явитись Зубков або Волошин. Назар став одним із головних героїв поєдинку в Рейк’явіку, однак тренерський штаб зробив вибір на користь Олександра – він теж вміє обігрувати 1-в-1, але при цьому більше звик до матчів проти низьких блоків. У запасі залишився і Гуцуляк, який багато відбігав у Парижі.

Приблизно таку ж логіку застосували при виборі нападника. Яремчук тільки-но відновився від травми й провів понад годину на Парк Де Пренс – а для гри на просторі був потрібен свіжий і мобільний Ванат. Ісландія навіть у режимі “автобусу” відкривала б зони за спинами, а в комбінаційній грі нападник Жирони не гірший за Романа.

У тактичному плані наша команда виглядала непогано. Калюжного опустили в задню трійку у фазі розвитку атаки, а Маліновський з Ярмолюком намагалися створювати лінії передач між лініями. Конопля й Циганков традиційно ротувались при відкриваннях у напівфланзі, тоді як ліворуч зміщувався Зубков.

При цьому Ярмолюка часто можна було побачити аж на лінії штрафного – Єгор пропонував себе під можливі закидушки, короткі комбінації. Взагалі, дуже швидко підопічні Сергія Реброва почали виконувати передачі за спину захисникам, намагаючись запустити Зубкова та Ваната в глибину. І передачі, і їхні ривки були своєчасними.

При цьому після втрат “синьо-жовті” вступали у миттєвий контрпресинг. Та і в цілому роботу проти м’яча подобалась. Наші хлопці виконали дуже багато перехоплень, миттєво конвертуючи їх у контратаки. Особливо часто їх розганяв Циганков, який виконував найбільше просувань веденням і найчастіше обігрував 1-в-1.

Ісландії майже нічого не дозволили. Хоча не можна сказати, що “вікінги” просто сиділи в “автобусі” – вони і пресингували, і дуже ризиковано вибудовували при стандартах в атаці. Як наслідок, вони часто наражались на контратаки. Тим не менш, об’єми роботи в атаці та пресингу дійсно були невисокими. Гості вмикали тиск епізодично, а не систематично.

Зате вони оборонялись схемою 5-3-2, непогано перекриваючи простір перед штрафним – без цього колектив погорів у домашці з Україною. Ця модель дозволяла краще страхувати фланги, тож кількість кросів Коноплі й прострілів у спину з обох флангів критично знизився. Втім, по ходу першого тайму їх виникало все більше.

Україна поступово набирала обертів і створила декілька моментів, однак притиснути Ісландію не вдавалося. Об’єм дій в атаці виявився занадто малим – при 51% володіння було лишень 13 дотиків у карному майданчику та 7 ударів. Закидання, якими навантажували Ваната й Зубкова, як правило завершувались втратами. Олександр при цьому майже не обігрував 1-в-1 і не приймав м’яч собі на хід.

Дещо розчарував і Маліновський, який відверто розчинився. На цьому тлі відкривання Ярмолюка сильно контрастували, однак загалом команді бракувало агресії в завершальній фазі. Показовою стала контратака, яку розігнав Циганков – вона завершилась подачею Коноплі, однак у зонах завершення нікого не опинилось.

При всіх проблемах Україна мала забивати гол. Циганков робив різницю До 20-ї хвилини гра була рівною й навіть слабенькою для нашої збірної. В якусь мить команда видала 2-хвилинний відрізок, на якому не вдавалося віддати понад три точних паси – але навіть за такого розкладу удари по воротах проходили. Так, на 3-й хвилині Зубков підхопив відскок після ауту Миколенка й пробив з лівого краю штрафного. Повз ближню стійку!

На 11-й же Конопля закидував м’яч у карний майданчик, а Ванат взяв підбирання й вистрілив з гострого кута. М’яч зрізався з його ноги. Плюс, було кілька перспективних ривочків у глибину, які нічим не завершились.

Усі ці епізоди різко забулися на 24-й хвилині, коли Україна створила перший момент. Його створив Циганков, який виконав фірмове зміщення з флангу в зону перед штрафним. Звідти від запульнув у дальню дев’ятку, однак Ісландію врятувала поперечка!

На 29-й хвилині трапився ще один перспективний епізод. Ванат зачепився за закидушку з глибини й скинув її під удар Зубкову, а той зарядив метрів з 20-ти. М’яч пройшов над воротами. Трохи гострішим став його постріл з лінії штрафного за хвилину, однак реально забити гол команда могла аж на 40-й хвилині, коли Циганков прострілив на Ваната. Владислав замкнув п’яткою, але вийшло слабенько.

Крім цього, пригадується комбінація на між Циганковим, Ярмолюком і Ванатом на 36-й хвилині, коли Владислав пропустив м’яч у штрафний під вривання Віктора. Той впав у карному після зіткнення з Магнуссоном, однак фолу там не було. У підсумку, команди відправились відпочивати за нулів на табло.

Рахунок влаштовував “вікінгів”, а кількість дійсно гольових моментів не вражала. Якщо говорити без натяжок, то на взяття воріт претендував тільки епізод з поперечкою Циганкова. Тим не менш, “синьо-жовті” виглядали перспективно – здавалося, що треба провести лишень точкові перестановки й ісландців дотиснуть.

Але тренерський штаб стривожив вже після виходу з роздягальні. Зубков і Ванат явно напрошувались на лавку, однак обидва залишились на полі. Замін не було, та і тактичних перестановок у другому таймі не простежувалось. Зате ісландці вирішили зіграти інакше, давши агресії у першій 10-хвилинці.

Вже на 48-й хвилині Вільямсон замкнув навіс з лівого флангу, протиснувши Коноплю на дальній стійці та пробивши головою. Попри відскок від газону Трубін врятував Україну. На 52-й же хвилині Конопля дозволив прикластись Еллертсвону метрів з 22-х, однак він вгатив повз дальній кут.

Поступово “вікінгів” відіграли від наших воріт, однак на 77-й хвилині Палссон міг шокувати наших вболівальників з кутового. Фулбек замикав навіс ударом головою з лінії воротарського – втім, Трубін якимось дивом парирував! Цей момент став для Ісландії останнім. 

А що ж Україна? А тут було дуже сумно. До 65-ї хвилини пригадується лишень розрізний пас Циганкова, який виводив Ваната 1-в-1 проти захисника у штрафному. От тільки Владислав заплутався в ногах і припустився втрати у боротьбі. На 61-й же Зубков зачепився за відскок і пробив з далекої відстані по центру, без проблем для Олаффсона.

Таким чином, на 64-й хвилині за ударами Україна горіла з рахунком 2:4. Це було просто ганебно, враховуючи необхідність перемагати. На 66-й стався третій удар, який міг відкрити рахунок, але він являв собою зрізку після навісу Циганкова – сфера пірнула б у дальню дев’ятку, якби не сейв Олаффсона. Лишень після цього Сергій Ребров провів заміни, випустивши Яремчука й Шапаренка на 69-й хвилині (замість Ярмолюка та Ваната).

Не можна сказати, що ці перестановки сильно вплинули на хід зустрічі. Ісландія в останній 20-хвилинці все одно не збиралася розкриватись, тож ініціатива повністю перейшла до українців. Команда домінувала на м’ячі, стала частіше завантажувати м’яч уперед, однак реально небезпечних моментів не виникало. Поступово віра в перемогу почала згасати.

Аж тут на 82-й хвилині нагадав про себе Яремчук. Спочатку Роман замкнув подачу на дальню стійку, пробивши головою з кількох метрів. Олаффсон врятував “вікінгів”, а потім ще й взяв добивання Яремчука. Подальший кутовий нічого не приніс, однак за ним стався наступний. І саме з нього Україна забила гол!

Гуцуляк, який замінив Маліновського на 77-й хвилині, скинув подачу вздовж воріт, а Зубков замкнув з кількох метрів. 1:0!

Шоковані ісландці так і не змогли влаштувати навалу а наприкінці зустрічі Україна ще й забила несподіваний другий гол. Гуцуляк пробив з лінії штрафного, а м’яч рикошетом пішов у протихід Олаффсону. 2:0! Таким чином, Україна прорвалася у плей-офф відбору на ЧС-2026!