Український футбол

Півзахисник “Динамо” Олександр Піхальонок прокоментував домашній матч чемпіонату України проти черкаського ЛНЗ, у якому “біло-сині” поступилися з мінімальним рахунком 0:1:

– Я незадоволений результатом і тим, що ми майже не створили моментів біля чужих воріт. Точніше, їх було дуже мало, нам не вдавалося загострювати гру. Команда ЛНЗ грала низьким блоком — 5-3-2, і таку оборону дуже важко розкривати. На жаль, сьогодні нам це не вдалося.

До того ж ми пропустили багато контратак. Майже кожного разу, коли втрачали м’яч, нас змушували бігти назад по 60-70 метрів. Це дуже виснажливо, особливо коли гравці на полі розташовані неправильно. Так само і в моменті з пропущеним голом, до якого призвела втрата м’яча, пішов пас у вільну зону, і знову довелося робити забіг на 60 метрів.

– Чи прикро пропускати м’яч фактично “в роздягальню”?

– Так, звісно, втім пропускати завжди прикро. Але ми знали, що матч буде дуже важким. Суперник мав тижневий цикл підготовки, тому вони були трохи свіжішими, але, звісно, це не виправдання. Коли виходиш грати, особливо у футболці “Динамо”, кожен матч важливий – я це вже неодноразово казав. На жаль, сьогодні ми програли, адже створили мало моментів самі й дозволили супернику створити занадто багато.

– ЛНЗ цього сезону — справжній “міцний горішок”: перемогли “Шахтар” та перебували на третьому місці у турнірній таблиці, а тепер навіть піднялися на друге. Коли ви готувалися до цієї гри, мабуть, добре розуміли, що буде важко?

– Звісно. З ними кожного разу важко грати. Загалом проти команд тренера Віталія Пономарьова завжди непросто, пам’ятаю це ще коли він працював у “Русі”. Його команди завжди були бійцівськими, гравці працюють на максимум, вдало діють “один в один”. На жаль, сьогодні ми програли заслужено.

– Чи обстріли, які були напередодні, якось вплинули на настрій, підготовку та гру команди?

– Звісно, певною мірою впливають. Ми часто їздимо до Польщі, і коли там граємо, наприклад у єврокубках, зранку прокинулися, і перше, що робимо, – читаємо новини, бо, наприклад, моя сім’я залишається тут, в Україні. І, звичайно, це не може не позначатися, адже коли повертаємося до України, ситуація теж впливає на всіх нас. Але всі готуються в однакових умовах – це чемпіонат України. Майже у всіх містах лунають вибухи, летять ракети, “шахеди”… Умови для всіх однакові.

– Ви потрапили до резервного списку збірної України напередодні вирішальних матчів кваліфікації до ЧС-2026. Які ваші очікування від матчу із Францією?

– Треба виходити й грати. Ясно, що з Францією завжди дуже важкі матчі, особливо на виїзді. Думаю, буде дуже тяжко. Але треба боротися, а там уже, як буде, так буде.