Український футбол

Жирона приймала Алавес у матчі 12-го туру Ла Ліги.

Ла Ліга, 12-й тур.

Жирона – Алавес  1 : 0.

1 – 0. Циганков – 16.

“Жирона” підходила до цього поєдинку з тінню сумнівів за спиною. Старт сезону виявився одним із найгірших у її історії в Прімері: лише одна перемога в 11 турах, іще втома від постійних очікувань від команди, яка нещодавно вражала своєю безкомпромісністю та легкістю у грі. Та вже з перших хвилин стало зрозуміло: сьогодні на “Монтіліві” повернувся той самий старий вогонь. Високий пресинг, гострі вертикальні передачі, флангові ривки — “Жирона” нарешті нагадала себе, ту, що зухвало грала проти будь-кого.

“Алавес”, навпаки, прибув із відчуттям фаворита — команда, яка ще жодного разу не втратила очок після того, як виходила вперед, і яка проводить один із найкращих стартів за останні двадцять років. Холоднокровна, стримана, з умінням вигравати навіть у складних матчах.

Після кількох настирливих атак і відпрацьованих комбінацій перевага господарів матеріалізувалася: Браян Гіл обіграв свого опонента та подав на дальню штангу, де Віктор Циганков виграв боротьбу в повітрі та оформив точний удар головою — 1:0. Гол виглядав закономірним не тільки за логікою епізоду, а й за логікою матчу — “Жирона” грала потужно, впевнено і щільно.

Однак навіть у найкращі хвилини відчувалося: перевага хитка. Це той тип матчів, де достатньо однієї помилки — і все перевертається. “Алавес” про це знає краще за інших: команда, що не віддає назад, якщо вже пішла вперед. І ближче до перерви гості нагадали про себе, змусивши Гаccанігу двічі рятувати свої ворота після ударів Суареса та Аленьї. В пыдсумку команди пішли на перерву в стані непевної рівноваги: “Жирона” грала краще, але не настільки впевнено, щоб відчувати себе в безпеці, а “Алавес” терить і чекає свого моменту.

Другий тайм розпочався в тому ж ключі, що й перший: “Жирона” намагалася тримати темп високим, розтягувати оборону суперника і не дозволяти “Алавесу” вийти у структурні атаки. Команда продовжила тиснути через фланги, використовуючи рух Циганкова в півпростір і передачі вздовж лінії штрафного.

Проте поступово матч увійшов у фазу нервів. “Алавес” вийшов на другий тайм із трьома замінами — і це спрацювало. Пресинг гостей став вищим, передачі — швидшими, а середина поля перестала бути одноосібною територією “Жирони”. На 53-й хвилині здалося, що рівновага повертається: після розіграшу кутового капітан Антоніо Бланко відправив м’яч головою у сітку. Проте радість гостей тривала кілька секунд — VAR зафіксував офсайд, гол скасували і “Монтілівi” знову зітхнув з полегшенням.

Але ж тут скасований гол змінив хід гри. “Алавес”, відчувши, що може, почав діяти сміливіше, щільніше стискаючи господарів. У “Жирони” з’явилися втрати — небезпечні, ті, після яких виникають контратаки, що ламають ритм. Мічел відреагував: вийшли замість Ваната вийшов Стуані, а Руїс замінив Унахі, аби додати досвіду та точності у завершенні.

І саме Стуані мав золотий момент на 75-й хвилині — удар із штрафного, той самий, що форварди забивають на інстинкті. Але “Алавес” цього разу відпрацював ідеально, перекривши траєкторію в останній момент.

Фінальні хвилини — ще більше напруги. “Жирона” відкотилася, щоб зберегти результат, поле покинув Віктор Циганков, а гості спробували додати свіжості виходом Морсіло. І саме він у першому ж дотику ледь не відзначився — небезпечна передача уздовж воротарського, до якої не вистачило одного кроку, одного дотику, одного удару. На 90-й хвилині вже стуані міг подвоїти перевагу “Жирони”, але і тут втрутився VAR – гол було скасовано. В підсумку Адріан Вега зафіксував перемогу, яка дозволила господарям покинути зону вильоту принаймні до того часу, поки конкуренти не зіграють свої матчі.