Український футбол

Динамо” та “Шахтар” провалюють єврокубки, де потрапили лише у Лігу конференцій, але і там не виблискують. У чемпіонаті гранди регулярно втрачають очки, але їх рятує те, що вони це роблять синхронно.

Кубок України, 1/8 фіналу.

Динамо Київ – Шахтар Донецьк 2 : 1.

0 – 1. Лука Мейрелліш – 48.

1 – 1. Ярмоленко – 72.

2 – 1. Герреро – 79.

Динамо: Нещерет – Караваєв (Тимчик, 85), Попов (Тіаре, 90+5), Михавко, Вівчаренко – Михайленко (Бражко, 46), Піхальонок – Кабаєв, Буяльський, Огундана – Ярмоленко (Герреро, 74).

Запасні: Моргун, Ігнатенко, Яцик, Буртник, Рубчинський, Анхель Торрес, Захарченко, Бленуце.

Шахтар: Різник – Конопля, Бондар (Марлон Сантос, 85), Матвієнко, Педро Енріке – Марлон Гомес (Ізакі Сілва, 85), Очеретько (Бондаренко, 82) – Невертон (Лукас Феррейра, 71), Педрінью, Егіналду – Лука Мейрелліш (Еліас, 71).

Запасні: Фесюн, Азаров, Вінісіус Тобіас, Грам, Глущенко, Бондаренко, Назарина, Фарина.

Попередження: Попов, Герреро – Конопля.

Кубкове Класичне – це лишень перша з двох битв Динамо та Шахтаря на цьому тижні. У неділю команди зустрінуться в чемпіонаті, тож тренерам довелося подумати про фізичні кондиції своєї основи. Власне, Кубок і створений для ротацій, однак зливати цей турнір ніхто не захотів. Зміни виявились обмеженими.

Олександр Шовковський після перемоги над Кривбасом замінив Бражка на Михайленка, а замість Тіаре вийшов Михавко. Інші позиції освіжити було нереально через травми Шапаренка, Дубінчака, Волошина й Біловара, а також через форму Тимчика (Олександр тільки-но повернувся після травми). Наставник киян при цьому не став ламати те, що спрацювало на вихідних, залишивши Ярмоленка на вістрі атаки, а Кабаєва – на правому фланзі, аби той допомагав Караваєву.

Арда Туран мав значно більше варіантів для ротації, але до революційних рішень турок не вдався. Коуч донеччан повернув у основу Матвієнка, а Вінісіусу й Еліасу дав відпочинок після Кудрівки – замість них з’явились Конопля та Мейрелліш. Цікавим рішенням став одночасний вихід Егіналду й Невертона з переведенням останнього на позицію правого вінгера. В цілому, Шахтар виставив основну обойму.

Не можна сказати, що “гірники” одразу захопили ініціативу в Класичному. Особливого бажання домінувати на м’ячі вони й не демонстрували, сконцентрувавшись на іншому аспекті – кросах, довгих передачах і боротьбі за другий м’яч. Шахтар навіть не дуже активно пресингував, однак майже завжди вигравав підбирання перед штрафним. Команда швидко перезавантажувала свої атаки.

Ця проблема переслідувала Динамо навіть у чемпіонському сезоні, а зараз оборона “біло-синіх” просто нежиттєздатна під тиском. Оборона в штрафному теж дається слабко – захисники постійно втрачають орієнтири, опорники недобігають, тож замикання прострілів і подач відбуваються регулярно.

Більше здивувала хороша гра в глибину з боку “гірників”, але вона пояснювалась показовою відсутністю пресингу з боку господарів. Захисникам дозволяли просувати м’яч за високу лінію оборони, а далі починалася звична історія – коротка комбінація з переведенням у зону перед штрафним або втрата зі швидким поверненням м’яча.

І все це проходило на тлі тотальної пасивності Динамо в атаці. Команда практично не переходила центр поля. Основний паттерн передач у першому таймі – це пас назад з флангу. Фулбеки не розпізнавали простір попереду, вінгери не приймали собі на хід, віддавати на хід було нікому. Як наслідок, за весь перший тайм чинний чемпіон провів лишень 1 удар по воротах. З центру поля по горобцях.

Шахтар же провів 9 пострілів, створивши два гольових моменти ще до 15-ї хвилини. На 11-й ніхто з динамівців не встежив за вриванням Марлона в штрафний з глибини – на нього взагалі ніхто не дивився. Бразилець покарав за таку оборону, замкнувши крос Педрінью ударом головою метрів з шести. На щастя для киян, Марлон пробив точно в руки Нещерету.

На 15-й же забивати мав Конопля, який відкрився за спини захисникам і влетів на правий край штрафного. По суті, це був вихід віч-на-віч з Нещеретом – Юхим завдав потужного удару, але знову по центру. Руслан парирував, а добивання від Марлона пройшло над воротами.

Доволі неприємний постріл стався на 20-й хвилині, коли Егіналду дозволили зміститись з флангу та пробити з-за меж карного майданчика. М’яч знову летів по центру, а Нещерет парирував ногами. Значно важчий сейв голкіпер виконав на 30-й хвилині, коли у Коноплі пройшов крос на Мейрелліша – Марлон намагався добити, однак заліз у офсайд.

І це лише конкретні епізоди, які мали завершуватись голами. Було чимало моментів, коли донеччани відбирали м’яч на чужій третині або могли вилітати на простір. “Гірники” дотиснули б Динамо ще до перерви, якби не дуже сильний перфоманс Попова. Тим більш прикрим став пропущений одразу по перерві гол.

Педрінью на 49-й хвилині завдав невдалого удару, однак м’яч несподівано пішов на голову Мейреллішу. Лука швидко зорієнтувався, підставивши голову й спрямувавши сферу в дальній кут – подібні удари головою вже стали фірмовими для 18-річного нападника. Із бразильцем недограв саме Попов, хоча загалом провалились обидва центрбеки. Вони взагалі не грали з форвардом. Знову ж таки, типова проблема Динамо.

Здавалося, що тепер у “біло-синіх” немає шансів. Шахтар робив з киянами все, що заманеться – і за це нічого не було. Втім, вигідний рахунок затьмарив свідомість донеччан, адже після цього команда взагалі нічого не створила. Зник і задушливий контрпресинг, який не дозволяв підняти господарям голови в першому таймі.

А от Динамо миттєво увімкнулося, почавши активно працювати на чужій половині поля. Це не було випадковістю. У роздягальні Олександр Шовковський замінив інертного Михайленка, від якого не було користі позаду і тим паче попереду. На полі з’явився Бражко – футболіст, здатний зв’язати пасову гру й переправляти м’яч на чужу третину.

Почавши активніше працювати з м’ячем в атаці, “біло-сині” почали перевіряти оборону Шахтаря на предмет контролю кросів і захисту на стандартах. У цих аспектах гри донеччани не менш вразливі за Динамо. У підсумку, малюнок гри змінився тотально – тепер Динамо чинило тиск, не відчуваючи небезпеки за спинами. Щоправда, великої кількості моментів це не принесло, однак у “гірників” швидко почали здавати нерви, що вилилось у бійку на 54-й хвилині.

А вже на 57-й кияни мали зрівнювати рахунок. Подача з кутового завершилась замиканням Бражко з близької відстані, але Володимир влучив у ногу Кабаєва. Владислав намагався комусь скинути – втім, Егіналду повернувся й відібрав м’яч. Ще за дві хвилини хороший навіс від Піхальонка на дальній мав завершувати Попов, однак Ден не зміг дотягнутись.

На 60-х хвилинах конкретних моментів не виникало. Господарі ловили гостей на контратаках, намагалися вантажити в карний майданчик і бити з дистанції, однак конкретики бракувало. Тим більш несподіваним став гол Ярмоленка на 72-й. Підопічні Олександра Шовковського двічі виграли підбирання на чужій половині, після чого провели контрвипад з проникним пасом Кабаєва – Владислав з флангу зряче котив у вільну зону на Ярмоленка, а той прошив Різника ударом з правого краю штрафного.

Арда Туран миттєво провів заміни, випустивши Еліаса й Феррейру замість Мейрелліша та Невертона. Забігаючи наперед скажемо, що цей хід взагалі не спрацював. А от Олександр Шовковський на 74-й влучив у яблочко – він додав до атаки Герреро, а вже на 76-й Едуардо забив другий гол!

Епізод почався із двох заблокованих ударів Буяльського й Піхальонка. Кияни заробили кутовий, подачу з якого замкнув Бражко – Різник парирував, але відскок підхопив Герреро. Зрячим ударом з правого краю штрафного панамець поцілив під дальню стійку. 2:1!

Шахтар так не прийшов до тями після пропущеного м’яча. Команда провела всього чотири удари по воротах в другому таймі. Динамо ж декілька разів розганяло атаки з перспективою на третій гол, але ця перспектива була доволі далекою. Однак ініціативу й контроль чемпіон не відпускав до самого фінального свистка. У підсумку, Динамо відсвяткувало вихід в чвертьфінал Кубка!